Органи самоорганізації населення

  Органи самоорганізації населення

Згідно зі ст.140 Конституції України, сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власною компетенції, фінансів, майна.

Органи самоорганізації населення (ОСН)  — це представницькі органи, що створюються мешканцями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених Законом України „Про органи самоорганізації населення” [6].

Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. ОСН поєднує у собі риси органу публічної влади (наприклад, отримує повноваження відповідної ради) та громадського об’єднання (наприклад, члени працюють на громадських засадах, крім голови і секретаря).

Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

ОСН можна поділити на три групи:

1) органи самоорганізації населення населених пунктів — сільські та селищні комітети. Ці комітети утворюють жителі сіл та селищ, що перебувають в адміністративних межах інших населених пунктів;

2) органи самоорганізації населення районів у містах, жителі яких утворюють територіальну громаду, яка, проте, не виступає самостійним суб’єктом місцевого самоврядування. Можуть створюватися у випадках, коли відповідна міська рада прийме рішення не утворювати районні ради у місті;

3) органи самоорганізації населення, що утворюються частиною мешканців населеного пункту — будинкові, вуличні, квартальні комітети (індивідуальної забудови), а також комітети мікрорайонів.

Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, Закону України „Про органи самоорганізації населення” та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, виданих у межах своїх повноважень, положень про органи самоорганізації населення, рішень зборів (конференції) мешканців за місцем проживання, які їх обрали. Орган самоорганізації населення, утворений за дозволом районної у місті ради, керується у своїй діяльності також рішеннями міської ради та її виконавчого органу.

Головними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі мешканців у розв’язанні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

§22. Принципи організації і діяльності ОСН

Принципи , на яких ґрунтується організація і діяльність ОСН, можна поділити на дві групи:

· ті, в яких відображені основні принципи місцевого самоврядування (законності, гласності та виборності);

· спеціальні принципи, притаманні лише ОСН (добровільності щодо взяття окремих повноважень сільської, міської ради; територіальності; підзвітності, підконтрольності та відповідальності перед відповідними радами; підзвітності, підконтрольності та відповідальності перед мешканцями, які обрали ОСН; фінансової та організаційної самостійності) [13].

Принцип законності полягає у тому, що ОСН організуються та діють лише на підставі і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, іншими актами, які становлять правові основи їх організації та діяльності.

Принцип гласності вимагає відкритості і прозорості діяльності ОСН; їх рішення мають бути своєчасно доведені до відома мешканців відповідної території, які мають право отримувати інформації про роботу ОСН у повному обсязі і без будь-яких перешкод.

Принцип виборності полягає у тому, що члени і керівництво ОСН обираються на відповідний термін, а не призначаються органами виконавчої або законодавчої влади.

Принцип добровільності щодо взяття окремих повноважень міської ради означає заборону покладання на ОСН обов’язків, які не передбачені Положенням про орган або щодо виконання яких не було отримано його попередньої згоди. Делеговані повноваження наділяються радою, вже після його легалізації і затвердження Положення про орган.

Принцип територіальності передбачає можливість утворення ОСН винятково за територіальною ознакою (в межах будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, села, селища, району в місті).

Принцип підконтрольності та відповідальності перед відповідними радами передбачає: право міської, районної у місті ради та її виконавчих органів у межах своїх повноважень здійснювати контроль за фінансовою діяльністю ОСН; право відповідної міської, районної ради, яка дала дозвіл на створення ОСН, достроково припиняти його діяльність у разі невиконання рішень ради, її виконавчого комітету; право міської, районної у місті ради здійснювати контроль за виконанням наданих ОСН повноважень.

Принцип підзвітності , підконтрольності та відповідальності перед мешканцями, які обрали ОСН передбачає: обов’язок ОСН періодично (не рідше одного разу на рік) звітувати про свою діяльність на зборах (конференції) мешканців за місцем проживання; право зборів (конференції) мешканців за місцем проживання здійснювати контроль за фінансовою діяльністю ОСН; право зборів (конференції) мешканців за місцем проживання достроково припиняти повноваження ОСН у разі невиконання рішень зборів (конференції) або невиконання своїх повноважень.

Принцип фінансової та організаційної самостійності передбачає: заборону органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам втручатися в діяльність ОСН, крім випадків, передбачених Законом „Про органи самоорганізації населення”; право ОСН самостійно використовувати свої фінансові ресурси на цілі, визначені в Положенні про ОСН та в рішеннях відповідної місцевої ради.

Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення в порядку, визначеному цим Законом, можуть мешканці, які на законних підставах проживають на відповідній території. Забороняються будь-які обмеження права жителів, які проживають на відповідній території, на участь у відповідному органі самоорганізації населення залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак. Тобто обирати та бути обраним має право кожна особа, яка досягла віку 18 років, є дієздатною та на законних підставах проживає на даній території (див. Закон України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” [ 7 ] ).

§ 23. Територія, в межах якої діє ОСН

Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою. Територією, у межах якої діє орган самоорганізації населення, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають мешканці, які обрали цей орган. Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, що дала дозвіл на створення:

а) сільського, селищного комітету — в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради;

б) вуличного, квартального комітету — в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;

в) комітету мікрорайону — в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;

г) будинкового комітету — в межах будинку (кількох будинків) у державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів;

ґ) комітету району в місті — в межах одного або кількох районів у місті, якщо його межі не співпадають з межами діяльності районної у місті ради.

§ 24. Порядок створення ОСН

Існує наступний порядок створення ОСН:

• ініціювання створення ОСН;
• подання до відповідної ради заяви про створення ОСН;
• отримання дозволу на створення ОСН;
• обрання ОСН;
• затвердження Положення про ОСН;
• легалізація ОСН.

Ініціювання створення ОСН

З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради можуть звернутися збори (конференція) мешканців за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.

На зборах (конференції) мешканців за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси мешканців — учасників зборів (конференції) у відповідній місцевій раді.

Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників.

Ініціативна група подає до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) мешканців за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення, а також список учасників зборів (конференції) мешканців за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) мешканців.

У законі [6] не регламентується процедура скликання та проведення зборів (конференції) мешканців за місцем проживання, на яких приймається рішення щодо ініціювання створення ОСН. Збори мешканців з приводу ініціювання створення ОСН можуть скликати сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті ради за пропозицією не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають на відповідній території депутатів Ради, членів постійної комісії, депутатської групи, трудового колективу, об’єднання громадян. (п.11 частини 2 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” і статті 8 „Положення про порядок проведення зборів за місцем проживання громадян в Україні”). Процедуру скликання та проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання можна регламентувати у статуті міста.

У випадках, коли скликання зборів пов’язане з певними організаційними складнощами, можуть скликатися конференції представників мешканців сіл, селищ, районі у місті, мікрорайонів, вулиць, кварталів, будинків, норми представництва на якій визначає відповідна місцева рада.

Рішення про скликання зборів (конференції) доводиться до відома мешканців, які проживають на відповідній території, не менш ніж за 7 днів до їх проведення з зазначенням часу скликання, місця проведення зборів, питань, які передбачається внести на їх обговорення (ст.9 „Положення про порядок проведення зборів за місцем проживання громадян в Україні”).

Отримання дозволу на створення ОСН

Дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською радою. Міські ради визначають обсяг і межі повноважень районних у місті рад і можуть делегувати їм відповідні повноваження надання дозволів створення ОСН.

Можливий такий варіант розмежування повноважень міської та районних у місті рад з питань створення та діяльності ОСН (табл.1)

Таблиця 1

Розмежування повноважень міської та районних у місті рад з питань створення та діяльності ОСН [13]:

Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд сільської, се­лищ­ної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, розглядається на найближчому засі­дан­ні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем про­живання. У рішенні ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення мають бути обов’язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення.

Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про надання доз­волу на створення органу самоорганізації населення доводиться до відома мешканців у встановленому порядку.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може відмовити у надан­ні дозволу на створення органу самоорганізації населення, лише якщо ініціювання створення орга­ну самоорганізації населення було здійснено з порушенням вимог щодо процедури ініціювання ство­рення ОСН встановлених законом. Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у ра­зі її створення) ради про відмову у наданні дозволу на створення органу самоорганізації насе­лен­ня може бути оскаржено до суду. Оскарження рішення міської ради про відмову у наданні доз­во­лу на створення ОСН здійснюється згідно з Цивільно-процесуальним кодексом України, глава 31. Звернутися до суду зі скаргою на рішення відповідної місцевої ради про відмову у наданні доз­волу на створення ОСН може будь-який мешканець відповідної території, що брав участь у зборах (конференції) мешканців за місцем проживання, на яких розглядалося питання щодо ініціювання ство­рення цього органу. Зі скаргою до суду звертається, як правило, особа уповноважена ініці­а­тив­ною групою.

Обрання ОСН

Орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) мешканців за місцем про­живання на підставі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жи­те­лів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах ма­ють жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу меш­кан­ці, яких визнано судом недієздатними. Загальний склад органу самоорганізації населення визна­чаєть­ся зборами (конференцією) мешканців за місцем проживання. Організація проведення зборів (кон­ференції) мешканців за місцем проживання зазвичай покладається на виконавчий комітет сіль­ської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

На початку зборів (конференції) жителів за місцем проживання необхідно обрати лічильну комі­сію. До її складу не можуть входити особи, яких будуть обирати. Лічильна комісія обирає голову лічильної комісії. У голосуванні беруть участь лише присутні на зборах (конференції) особи, які мають на це право. Лічильна комісія оформляє протокол результатів голосування.

Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керів­ника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вва­жа­ють­ся особи, які отримали більше половини голосів учасників зборів (конференції) мешканців за місцем проживання.

Члени ОСН можуть бути достроково відкликані за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання, що утворили даний орган. Порядок відкликання такий самий, як і порядок обран­ня, тобто воно здійснюється на зборах (конференції) мешканців за місцем проживання шля­хом таємного голосування. Переобрання ОСН, обрання окремих його членів замість вибулих чи зміна кількісного складу ОСН здійснюється зборами (конференцією) мешканців за місцем проживання в такому ж порядку, як і його обрання.

Орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення. Бажано, щоб він обмежувався строком повноважень місцевої ради, що дала дозвіл на його створення, оскільки повноваження ОСН мають похідний від повноважень відповідної ради характер, внаслідок чого закінчення строку повноважень ради означає закінчення строку делегованих повноважень і ОСН, дозвіл на створення якого надала ця рада.

Положення про ОСН

Збори (конференція) мешканців на підставі рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про створення органів самоорганізації населення відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, актів та рішень відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення про орган самоорганізації населення (далі — Положення).

У Положенні зазначаються:

1) назва та юридична адреса ОСН;

2) основні завдання та напрями діяльності ОСН;

3) права і обов’язки членів ОСН;

4) територія, у межах якої діє ОСН;

5) строк повноважень ОСН та порядок їх дострокового припинення;

6) порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності;

7) порядок припинення діяльності ОСН;

8) інші питання, пов’язані з діяльністю ОСН.

Контроль за додержанням органом самоорганізації населення Положення про нього покла­да­єть­ся на раду та її виконавчий орган, який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення.

Легалізація ОСН

Легалізація органу самоорганізації населення є обов’язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи.

Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом відпо­від­ної ради (далі — реєструючий орган). Для реєстрації органу самоорганізації населення уповно­ва­же­ні зборами (конференцією) мешканців за місцем проживання їх представники подають до реєструючого органу заяву.

До заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення додаються:

1) копія рішення відповідної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення;

2) протокол зборів (конференції) мешканців за місцем проживання з рішеннями про обрання чле­нів органу самоорганізації населення та його персональний склад, про затвердження Положен­ня, про обрання уповноважених представників для проведення реєстрації органу самоорганізації насе­лення;

3) Положення, затверджене зборами (конференцією) мешканців за місцем проживання, у двох примірниках;

4) персональний склад членів органу самоорганізації населення із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, року народження, місця проживання.

Заява про реєстрацію органу самоорганізації населення розглядається реєструючим органом у місячний термін з дня подання всіх необхідних документів відповідно до вимог цього Закону. Реєструючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих на реєстрацію документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації. Підставою для відмови у реєстрації є обрання органу самоорганізації населення з порушенням вимог Конституції України, Закону України „Про органи самоорганізації населення”, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та інших нормативно-правових актів.

Про результати розгляду заяви реєструючий орган у 10-денний термін з дня прийняття рі­шен­ня про реєстрацію або про відмову в реєстрації повідомляє уповноважених зборами (кон­фе­рен­цією) мешканців за місцем проживання їх представників. Рішення про відмову у реєстрації органу самоорганізації населення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до суду.

У разі внесення змін до Положення до реєструючого органу подаються:

• заява, підписана керівником органу самоорганізації населення;
• протокол зборів (конференції) мешканців за місцем проживання про затвердження змін до Положення;
• текст змін.

Органи самоорганізації населення можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідного виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради затверджує методичні рекомендації порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення, а також надає необхідну організаційну та правову допомогу органам самоорганізації населення у проведенні їх легалізації.

Рис. 5. Алгоритм утворення органу самоорганізації населення [19]

§25. Власні і делеговані повноваження ОСН

Власні повноваження ОСН

Органу самоорганізації населення у межах території його діяльності під час його утворення можуть надаватися такі власні повноваження:

1) представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;

2) сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами;

3) вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;

4) організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо; з цією метою можуть створюватися тимчасові або постійні бригади, використовуватися інші форми залучення населення;

5) організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам’яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об’єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт;

6) здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт;

7) надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту у проведенні культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої та виховної роботи серед населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури і спорту; сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам’яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів;

8) організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім’ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до органів місцевого самоврядування;

9) надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки;

10) сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку;

11) розглядати звернення громадян, вести прийом громадян;

12) вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення;

13) сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах;

14) інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації населення, організовувати обговорення проектів його рішень з найважливіших питань.

До того ж згідно зі ст. 16 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” [ 8 ] , ОСН наділяються правом вимагати проведення звіту депутата місцевої ради.

Власні повноваження органу самоорганізації населення  — це повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення [6].

Орган самоорганізації населення набуває власних повноважень з дня його легалізації. Орган самоорганізації населення не може бути позбавлений власних повноважень до припинення його діяльності в установленому законом порядку.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації зазначених повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може додатково наділяти частиною своїх повноважень орган самоорганізації населення з одночасною передачею йому додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Делеговані повноваження органу самоорганізації населення  — це повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення [6].

Сільська, селищна, міська або районна у місті (у разі її створення) рада не може делегувати органу самоорганізації населення повноваження, віднесені законами України до виключної компетенції місцевої ради.

За рішенням сільської, селищної, міської або районної у місті (у разі її створення) ради орган самоорганізації населення може бути достроково позбавлений повноважень, делегованих йому цією радою. Якщо рішення ради про наділення органу самоорганізації населення повноваженням відповідної ради не забезпечене фінансами і майном, збори (конференція) жителів за місцем проживання, на яких обирався цей орган, можуть на цій підставі звернутися до відповідної ради про виключення такого повноваження з числа делегованих органу самоорганізації населення.

§ 26. Фінансове забезпечення діяльності ОСН

Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є:

• кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень;
• добровільні внески фізичних і юридичних осіб;
• інші надходження, не заборонені законодавством.

Згідно із Законом України „Про благодійництво та благодійні організації” [3], добровільні внески фізичних та юридичних осіб на баланс ОСН можуть здійснюватися у наступних формах:

• одноразова фінансова чи матеріальна допомога;
• систематична фінансова чи матеріальна допомога;
• фінансування конкретних цільових програм;
• допомога на підставі договорів (контрактів) про благодійну діяльність;
• дарування або дозвіл на безоплатне (пільгове) використання об’єктів власності;
• дозвіл на використання своєї назви, емблеми, символів;
• подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачею результатів особистої творчої діяльності;
• прийняття на себе витрат на безоплатне, повне або часткове утримання об’єктів благодійництва.

Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, на цілі та в межах, визначених відповідною радою.

Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління. Орган самоорганізації населення для виконання своїх повноважень користується майном згідно з його призначенням.

Орган самоорганізації населення інформує населення про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян. Орган самоорганізації населення не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність на зборах (конференції) мешканців за місцем проживання. Громадяни, які проживають на території дії органу самоорганізації населення, мають право знайомитися з його рішеннями, а також отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийнятих органом самоорганізації населення.

§ 27. Засідання ОСН

Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання. Засідання органу самоорганізації населення скликаються його керівником або заступником керівника за необхідністю, але не рідше одного разу на квартал. Порядок позачергового скликання засідання органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган. Засідання органу самоорганізації населення є правочинним, якщо в ньому бере участь більше половини його загального складу. Для забезпечення роботи орган самоорганізації населення може утворювати комісії, робочі групи, інші свої органи в порядку, визначеному Положенням про цей орган.

Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру. Рішення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу цього органу. Рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, зупиняються відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою з одночасним зверненням до суду про скасування такого рішення.

Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов’язки на громадських засадах. За рішенням зборів (конференції) мешканців за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці за рахунок коштів, переданих органу самоорганізації населення.

§ 28. Керівник та секретар ОСН

Керівник ОСН

Керівник органу самоорганізації населення — особа, яка обирається зборами (конфе­рен­цією) мешканців за місцем проживання та очолює орган самоорганізації населення і наділена відповідними повноваженнями у здійсненні організаційно-розпорядчих функцій у порядку, передбаченому Положенням про цей орган.

Повноваження керівника ОСН можна класифікувати за такими групами:

1) організаційні (організація роботи ОСН, скликання та проведення його засідання, організація виконання рішень ОСН);

2) розпорядчі (розпорядження коштами, підписання рішення та інших документів ОСН);

3) представницькі (представляти ОСН у відносинах з фізичними та юридичними особами);

4) виконавчі (виконання доручення ОСН) [59].

У Положенні про ОСН мають бути передбачені підстави та порядок дострокового припинення повноважень керівника органу, які не пов’язані з припиненням повноважень органу). До таких підстав можна було б віднести:

• відставка за власним бажанням;
• неможливість виконання своїх обов’язків за станом здоров’я;
• смерть;
• невиконання рішень відповідної ради та її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови або жителі відповідної території у порядку, передбаченому Положенням про ОСН [13].

Ініціювати дострокове припинення повноважень керівника органу можуть його члени, відповідна місцева рада, міський голова, жителі відповідної території у порядку, передбаченому Положенням про орган.

Повноваження секретаря ОСН

У разі відсутності керівника органу самоорганізації населення або неможливості виконання ним своїх обов’язків з інших причин його повноваження виконує заступник керівника або секретар в порядку і межах, передбачених Положенням.

Секретар органу самоорганізації населення:

1) організовує підготовку засідання органу самоорганізації населення та питань, що виносяться на його розгляд;

2) забезпечує ведення діловодства;

3) забезпечує своєчасне доведення до відповідних підприємств, установ та організацій і фізичних осіб рішень органу самоорганізації населення;

4) контролює виконання рішень органу самоорганізації населення;

5) виконує інші передбачені Положенням обов’язки.

У разі відсутності керівника органу самоорганізації населення та його заступника або неможливості виконання ними своїх обов’язків з інших причин повноваження керівника цього органу в порядку і межах, передбачених Положенням, виконує секретар.

§ 29. Відмінності між депутатом міської ради і членом ОСН

Існують відмінності між депутатом міської ради і членом ОСН. Згідно зі ст.49 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має повні права щодо утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Член ОСН не представляє інтереси всієї територіальної громади та не несе обов’язки перед виборцями (він обирається мешканцями будинку, кварталу тощо).

Оскільки ОСН здійснює організаційно-розпорядчі функції, можна зробити висновок, що члени ОСН, які працюють у ньому на постійній основі, фактично підпадають під ознаки посадової особи органу місцевого самоврядування (згідно зі ст.2 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування” посадова особа — це особа, котра працює в органах місцевого самоврядування має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує платню за рахунок місцевого бюджету). Проте закон [6] цього не передбачає.

Контроль за фінансовою діяльністю органу самоорганізації населення в межах своїх повноважень здійснюють:

1) сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада та її виконавчі органи;

2) виконавчий комітет, який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення;

3) збори (конференція) мешканців за місцем проживання;

4) органи державної влади.

§ 30. Припинення повноважень ОСН

Повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі:

1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету — за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення;

2) невиконання рішень зборів (конференції) мешканців за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску — за рішенням зборів (конференції) мешканців за місцем проживання;

3) порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства — за рішенням суду.

Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі перебудови або реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов’язана з відселенням (переселенням) мешканців, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган.

Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення означає також припинення діяльності цього органу.

Діяльність органу самоорганізації населення припиняється відповідно до Закону України „Про органи самоорганізації населення” та його Положення. У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення фінансові ресурси та майно повертаються відповідній сільській, селищній, міській, районній у місті (у разі її створення) раді, що дала згоду на утворення зазначеного органу самоорганізації населення.

Проведені автором опитування представників органів місцевого самоврядування Вінницької, Житомирської, Запорізької, Львівської, Сумської, Чернігівської, Харківської областей України у 2004р. виявили такі переваги і недоліки існування ОСН у місті:

Структуризація територіальної громади через створення органів самоорганізації населення (будинкових, вуличних, квартальних комітетів) є дієвим методом отримання громадою реальної сили. З огляду на те, що ці органи самоорганізації населення отримають частину делегованих повноважень відповідних рад, при підтримці населення вони дійсно можуть швидко стати сильним „гравцем”, з яким всім потрібно буде будувати відносини на партнерських засадах [10].

Це розуміють і органи державної влади та місцевого самоврядування, в яких, через відсутність досвіду партнерських відносин, доволі часто існує думка про те, що сильних „суперників” за спиною тримати не можна, а тому все повинно бути під контролем. На нашу думку, це хибне судження. У ОМС достатньо важелів впливу на ОСН.

Контрольні запитання

1. Назвіть головні завдання ОСН .
2. Хто, згідно із Законом України „Про органи самоорганізації населення”, має право створювати ОСН?
3. У яких випадках замість зборів мешканців за місцем проживання для утворення ОСН можуть скликатися конференції?
4. На який термін обираються члени і керівництво ОСН?
5. Чи можуть іноземні громадяни бути членами ОСН?
6. Хто дає дозвіл на створення ОСН?
7. Яка відмінність між власними і делегованими повноваженнями ОСН?
8. Наведіть приклади делегованих повноважень ОСН.
9. Хто має право здійснювати контроль за фінансовою діяльністю ОСН?
10. У чому відмінність між членом ОСН та депутатом місцевої ради?

Питання для обговорення

1. Назвіть переваги органу самоорганізації населення як форми участі громадян у місцевому самоврядуванні.
2. Назвіть недоліки органу самоорганізації населення як форми участі громадян у місцевому самоврядуванні.
3. У чому, на вашу думку, принципова відмінність ОСН від звичайної громадської організації?
4. Чи зможе в Вашому населеному пункті етнічна або релігійна меншість, котра компактно проживає на певній території, утворити орган самоорганізації населення?
5. Чи зможе в Вашому населеному пункті певна соціальна група, що компактно (тимчасово) проживає на певній території, утворити орган самоорганізації населення? Можливі варіанти таких соціальних груп: студенти (гуртожитки, студентські містечка), військові (військові частини), засуджені та ув’язнені (виховні заклади та місця позбавлення волі), громадяни, що перебувають у лікарнях, санітарно-курортних комплексах і т.д. Обгрунтуйте свою відповідь.