ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В 2011 РОЦІ: ПОСТУП І СУПЕРЕЧНОСТІ ПІСЛЯ КРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Главная - Статистика - Экономическая статистика - Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році - ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В 2011 РОЦІ: ПОСТУП І СУПЕРЕЧНОСТІ ПІСЛЯ КРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В 2011 РОЦІ: ПОСТУП І СУПЕРЕЧНОСТІ ПІСЛЯ КРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Зміна періоду жорсткої фінансово-економічної кризи на період, що характеризується позитивними показниками макроекономічної та соціальної динаміки в Україні, засвідчила необхідність переосмислення орієнтирів жорсткого антикризового протистояння, притаманних економічній політиці попередніх років. Упродовж 2011 р. країна дедалі більше концентрувалася на реалізації завдань створення передумов для стійкого економічного зростання на основі модернізації економіки та суспільства згідно з євроінтеграційними орієнтирами. В умовах інтенсивного пошуку й у світових масштабах, і на європейських теренах адекватних післякризових моделей устрою національних економік і шляхів досягнення конкурентоспроможності такий вектор політики є критично важливим для забезпечення Україні гідного місця у післякризовому світі.

Водночас другий поспіль рік економічного зростання та фінансової стабільності поки що не створив у суспільстві загалом і в економічному середовищі зокрема відчуття надійності післякризового відновлення. Про це свідчать і численні моніторингові дослідження суспільних настроїв та очікувань ділового середовища, і негативні міжнародні рейтинги України, які за багатьма показниками демонструють погіршення.

Головна причина такої невпевненості - збереження глобальної нестабільності у післякризовий період, високий рівень кризових очікувань у світі при значній відкритості національної економіки України "вітрам" глобальних економічних негараздів. Післякризове відновлення в Україні, на жаль, майже не супроводжувалося усталенням моделі розвитку, більш здатної до незалежного розвитку та стійкості у глобальному середовищі. Тому подолання ризиків відновлення кризових тенденцій і забезпечення довгострокової макроекономічної стабільності залишається одним із провідних завдань економічної політики України.

Досвід розвинених країн світу засвідчив безперспективність політик, обмежених лише короткостроковою логікою антикризових заходів. Зростання їхньої соціальної "ціни" при збереженні глобальної економічної депресії робить дедалі очевиднішим той факт, що надійний вихід із глобальної кризи можливий лише завдяки змінам моделей економічного світоустрою та стабільному національному розвитку. Для України шлях подолання кризи та забезпечення післякризової стабільності визначений межами стратегії модернізації, орієнтири якої встановлено у Посланні Президента України до Верховної Ради України 2011 р. Завдання підвищення ефективності економічної політики, забезпечення модернізації національної економіки при стабільній позитивній динаміці соціальної сфери відігравали визначальну роль у політиці держави 2011 р., а також зберігають свою актуальність і надалі.

1. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В ПЕРІОД ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

1.1. Складники та чинники економічного зростання в 2011 р.

У 2011 р. в економіці України тривав процес післякризового відновлення, якому було притаманне досягнення відчутної позитивної динаміки основних макроекономічних показників.

Зростання ВВП України за підсумками року склало 5,2 %. Головним джерелом зростання у 2011 р. стало динамічне нарощування кінцевих споживчих витрат. Їх обсяги зросли на 10,7 %, сформувавши 9,5 в. п. приросту ВВП (рис. 1). Послабилася порівняно з попереднім роком роль експорту товарів і послуг як рушія економічного зростання. Внесок цього складника у приріст ВВП у 2011 р. зменшився порівняно з показником попереднього року з 1,7 до 0,9 в. п. При цьому упродовж року вплив експортної діяльності на економічне зростання послаблювався - приріст обсягів експорту товарів і послуг складав 17 % у I кварталі 2011 р., у II знизився до 2,9 %, а у III - IV зазнав падіння на 2,2 % і 5,6 %, відповідно.

 

В умовах відкритої економіки України відбулося активне нарощування імпорту товарів і послуг, динаміка якого зросла з 11,3 % у 2010 р. до 16,8 % у 2011 р. Як наслідок, сформувався негативний внесок імпорту в приріст валової доданої вартості, який перевищив позитивний внесок інших складників - валового нагромадження та експорту.

Важливо, що протягом року відбулася певна трансформація основних рушіїв зростання, прискорення якого у III - IV кварталах супроводжувалося посиленням впливу внутрішніх чинників - унаслідок поступового нарощування протягом року позитивної динаміки валового нагромадження основного капіталу та збереження відносно стійкого зростання кінцевих споживчих витрат. При цьому підвищення темпів зростання в III кварталі супроводжувалося сповільненням внутрішнього попиту на імпорт (із боку домашніх господарств, і корпоративного сектору), що привело до послаблення його депресивного впливу на створення валової доданої вартості в економіці країни.

Значна частина видів економічної діяльності в Україні у 2011 р. забезпечила позитивну динаміку створення валової доданої вартості порівняно з відповідним періодом попереднього року. Зокрема, найвищими темпами зростали обсяги валової доданої вартості у будівництві, переробній промисловості, сільському господарстві. Водночас зменшення обсягів валової доданої вартості відбулося в освіті, сфері державного управління та сфері операцій із нерухомим майном, оренди, інжинірингу й надання послуг підприємцям (рис. 2).

 

Економічне зростання у 2011 р. забезпечене передусім галузями реального сектору економіки. Позитивна макроекономічна динаміка переважно обумовлена вищими темпами зростання виробництва у промисловості, яке зросло на 7,6 % порівняно з попереднім роком (його внесок у загальний приріст ВВП у 2011 р. становив 2,0 в. п.), і сільському господарстві - на 17,5 % (внесок - 1,4 в. п.) Порівняно значним був внесок у зростання ВВП сфери транспорту й торгівлі (кожна 0,8 в. п.) (рис. 3). Проте, враховуючи глибину падіння основних макроекономічних показників у період кризи, такі темпи зростання сприяють лише відновленню втрачених позицій. Економічне зростання у післякризовий період мало переважно відновлювальний характер і не сформувало стійких позитивних тенденцій розширеного відтворення.

 

Промислове виробництво в Україні продовжило післякризове зростання, проте темпи його приросту в 2011 р. уповільнилися до 7,6 % проти 11,2 % у 2010 р.

Зростання випуску відбулося майже за всіма основними видами промислової діяльності (рис. 4). Найвищу позитивну динаміку промислового виробництва у 2011 р. забезпечували експортоорієнтовані галузі - машинобудування (17,2 %), хімічна та нафтохімічна промисловість (14,4 %), металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (8,9 %). Вони стали рушіями післякризового розвитку промисловості, забезпечивши 4,4 в. п. приросту промислового виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року.

 

Водночас галузі, орієнтовані здебільшого на внутрішній попит (нафтопереробна, целюлозно-паперова та харчова промисловість), продемонстрували негативну динаміку. Винятком стала легка промисловість, у якій виробництво зросло на 7,7 %. У харчовій промисловості негативну динаміку виробництва спричинило переважно зменшення обсягів виробництва молочних продуктів і морозива (на 6,7 %), напоїв (на 9,2 %, у т. ч. лікеро-горілчаних виробів - на 11,5 %), тютюнових виробів (на 6,6 %).

Високі темпи зростання протягом 2011 р. були притаманні середньотехнологічним виробництвам машинобудівної галузі. Зокрема, виробництво залізничного рухомого складу зросло на 28,4 %, машин та устаткування для сільського й лісового господарства - на 17,9 %, автомобілів - на 26,7 %.

Зростання у промисловості підтримували добувна галузь, яка, збільшивши виробництво продукції на 7,2 %, додала 0,7 в. п. загального приросту виробництва у промисловості, й виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 5,3 % зростання і 1,1 в. п. приросту.

Прискорювали промислове виробництво такі чинники:

• сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура, яка була основним чинником приросту обсягів виробництва в металургії, хімічній промисловості й деяких експортоорієнтованих сегментах машинобудування - вагонобудуванні й енергетичному машинобудуванні;

• підвищення попиту на продукцію проміжних виробництв і технологічного обладнання для експортерів, а також інфраструктурних видів економічної діяльності;

• зростання кредитування нефінансових корпорацій для розширення поточної та інвестиційної діяльності;

• внутрішній попит на продукцію машинобудування завдяки високій інвестиційній активності в окремих секторах, спрямованій на оновлення основних фондів; своєю чергою машинобудування забезпечувало внутрішній попит на продукцію металургійної, деревообробної та хімічної галузей промисловості;

• позитивна динаміка в будівництві та збільшення обсягів державних інвестицій в інфраструктурні проекти, що значно розширило попит на продукцію виробників будматеріалів, деревообробної промисловості, металургії та машинобудування;

• зростання виробництва сільськогосподарської продукції, що підтримувало виробництво галузей промисловості, які забезпечують його функціонування - хімічної промисловості та машинобудування;

• збільшення доходів населення (у 2011 р. складало 13,6 %, при цьому витрати населення на придбання товарів і послуг зросли на 22,2 %), що дозволяло підтримувати активність споживчого попиту;

• відновлення позитивної динаміки споживчого кредитування. За 2011 р. залишок кредитів, наданих домашнім господарствам, збільшився на 2,3 млрд грн, при цьому спостерігається зростання обсягів коротко- (до 1 року) та середньострокового (від 1 до 5 років) кредитування.

Водночас зростання промислового виробництва стримувалося такими чинниками:

• зростанням обсягів нагромадження населенням нефінансових активів (на 11,3 млрд грн більше, ніж у 2010 р.) і заощаджень в іноземній валюті (які зросли у 2011 р. на 85,8 % до 82,5 млрд грн) при одночасному скороченні приросту грошових вкладів і заощаджень у цінних паперах (на 48,0 % до 42,1 млрд грн), що відволікало частину потенційного сукупного попиту;

• суттєвим збільшенням імпорту продукції харчової та целюлозно-паперової галузей промисловості;

• вищим ціновим тиском на виробників з боку постачальників сировини та напівфабрикатів унаслідок зростання оптових цін у галузях попередніх переділів порівняно з виробництвом кінцевої продукції. Зокрема, за підсумком 2011 р. ціни виробників у добувній промисловості зросли на 33,4 %, у виробництві коксу - на 20,5 %. Натомість у машинобудуванні зростання цін виробників було одним із найнижчих серед усіх галузей промисловості - 10,7 %;

• низькими ліквідністю та прибутковістю підприємств реального сектору.

Стійку динаміку зростання у 2011 р. демонструвало сільське господарство. Обсяги сільськогосподарського виробництва, за попередніми даними, у 2011 р. порівняно з 2010 р. зросли на 19,9 %. Виробництво зросло у всіх регіонах, насамперед у Сумській і Чернігівській областях. Така динаміка дозволила цьому сектору набути значення одного із важливих рушіїв економічного зростання. Сільськогосподарське виробництво стало основним джерелом прискорення зростання ВВП у II півріччі, коли воно сформувало понад 45 % (2,5 із 5,6 в. п.) приросту валової доданої вартості. Україні вдалося значно перевищити обсяги виробництва продовольства над обсягами його споживання населенням. Завдяки цьому на третину зріс експорт сільськогосподарської продукції, обсяги якого майже втричі перевищують обсяги імпорту.

Цього досягнуто насамперед завдяки суттєвому зростанню виробництва продукції рослинництва (на 28,2 %). Сприятливі погодні умови забезпечили зростання врожайності та обсягів виробництва всіх основних сільськогосподарських культур (зернових, насіння соняшнику, цукрових буряків, картоплі, овочів). Зібрано рекордний за всю історію України урожай зерна - 56,7 млн т, у т. ч. 22,3 млн т пшениці, з якої продовольча складає 60 %. Найбільше зерна зібрали у Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Дніпропетровській і Харківській областях. Зібрано також великий урожай сої, соняшнику, ріпаку, картоплі, овочів. Такі результати досягнуто завдяки поліпшенню технологій, удосконаленню системи насінництва, підживлення та захисту рослин, а також технічного забезпечення галузі.

Дещо поліпшилася ситуація в галузі тваринництва, де виробництво зросло на 2,5 %, а в окремих регіонах - на понад 15 % (Івано-Франківська, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Чернівецька області). Виробництво яєць зросло на 9,6 %, реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі) - на 3,5 %. У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) обсяги вирощування худоби та птиці зросли на 3,5 %, у т. ч. свиней - на 9,3 %, птиці - на 2,3 %. Основним чинником невисоких темпів зростання в галузі є повільна динаміка зростання поголів'я і навіть його скорочення в окремих видах тваринництва. Зокрема, триває тенденція скорочення поголів'я великої рогатої худоби, яке за підсумками 2011 р. порівняно з 2010 р. зменшилося на 0,5 %; свиней - на 6,1 %.

Злам негативних тенденцій розвитку відбувся в 2011 р. у будівельній галузі. Обсяги виконаних робіт у будівництві в 2011 р. порівняно з попереднім роком зросли на 11,0 %. Зростання відбулося за основними видами будівельної діяльності, зокрема з підготовки будівельних ділянок - на 6,6 %, зі зведення будівель і споруд - на 12,3 %. На загальну тенденцію найбільше вплинула діяльність підприємств, що займаються зведенням будівель і споруд (частка яких у загальному обсязі виконаних робіт складає 85,7 %). Серед них значно збільшили обсяги робіт підприємства, які здійснюють будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (в 1,5 разу більше).

Результати роботи підприємств транспорту в 2011 р. свідчать про наявність ознак виходу галузі з кризового стану. Активізація виробничої діяльності внутрішньоорієнтованих галузей промисловості та розвиток зовнішньоторговельної діяльності забезпечили зростання попиту на послуги вантажного транспорту. За 2011 р. зростання обсягу перевезення вантажів складало 7,4 % порівняно з відповідним періодом минулого року, пасажирів перевезено на 1,9 % більше. Лідером у зростанні вантажоперевезень став автомобільний транспорт (перевезено вантажів на 12,6 % більше, ніж у 2010 р.), вантажоперевезення залізницею зросли на 8,2 %. Відбувається активне відновлення авіаційних пасажирських перевезень: вони збільшилися за рік на 22,7 %. Водночас водний транспорт залишається у кризовому стані, зменшивши вантажоперевезення на 10,7 %.

Відмінною особливістю 2011 р. стало динамічне зростання валового нагромадження (на 21,9 %), динаміка якого забезпечила 3,4 в. п. приросту валової доданої вартості у 2011 р. При цьому вперше за останні три роки випереджальними темпами порівняно з динамікою валової доданої вартості зростало валове нагромадження основного капіталу, досягнувши 10,1 % порівняно з мінімальним зростанням на рівні 3,9 % минулого року та спадом на 50,5 % позаминулого року. Протягом року його вплив на економічне зростання посилювався - з 0,3 в. п. у I кварталі до 0,7 в. п. у II кварталі, 1,7 в. п. у III кварталі та 3,2 в. п. у IV кварталі. Разом з тим у 2011 р. основний приріст валового нагромадження порівняно з попереднім роком відбувся внаслідок збільшення запасів матеріальних оборотних коштів. У січні - вересні 2011 р. вони зросли на 45,8 млрд грн. Значною мірою збільшення запасів пояснюється зростанням обсягів закачування імпортованого газу у сховища, а також накопиченням сільськогосподарських запасів унаслідок значної динаміки агарного виробництва в III кварталі року. У IV кварталі валове нагромадження основного капіталу перебрало на себе роль рушія валового нагромадження, компенсувавши вплив скорочення запасів.

Зростання інвестицій в основний капітал у 2011 р. досягло 22,4 % порівняно з попереднім роком. У розрізі видів економічної діяльності найбільш динамічно зростали інвестиції в діяльність готелів і ресторанів (на 39,3 %), що значною мірою обумовлено підготовкою до Євро-2012, сільське господарство (32,0 %), промисловість (30,9 %), будівництво (46,3 %). Серед видів економічної діяльності спад обсягів інвестування зафіксовано лише у сфері операцій із нерухомим майном - на 6,1 %, рибальстві, рибництві - 45,6 %. Таким чином, з урахуванням абсолютних показників у структурі інвестування відбулися зрушення на користь галузей виробничої діяльності.

Позитивною тенденцією післякризового періоду стало відновлення інвестування промисловості. Зростання інвестицій в основний капітал у цей вид економічної діяльності сформувало майже половину загального приросту інвестицій в економіці України. Водночас динаміка інвестування її складників значно відрізнялася. Найбільше зросли інвестиції в добувну промисловість (на 37,5 %) та у виробництво й розподілення електроенергії, газу та води (на 114,7 %). Натомість у багатьох галузях переробної промисловості інвестиційна активність була значно повільнішою чи негативною - зафіксовано зменшення інвестицій в основний капітал на 43,2 % порівняно з попереднім роком у хімічній та нафтохімічній промисловості, тривало падіння інвестицій у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції - на 3,6 %, виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення - на 28,2 %, оброблення деревини та виробництво виробів з деревини - на 9,7 %.

Низка експортоорієнтованих галузей промисловості подолала спадні тенденції інвестування попереднього року, забезпечивши значний приріст інвестицій в основний капітал у 2011 р. Так, у металургію - вкладено на 54,8 % більше інвестицій, ніж в 2010 р., харчову промисловість - на 29,4 %. Разом з тим високих показників зростання інвестицій досягнуто на підґрунті значного падіння минулого року. Продовжувалося нарощування інвестування машинобудування, в 2011 р. обсяг інвестицій в основний капітал, вкладених у цю галузь промисловості, збільшився на 20,1 %.

Позитивно на пожвавлення інвестиційної діяльності в окремих видах економічної діяльності та галузей промисловості вплинули такі чинники:

• поліпшення фінансового стану вітчизняних підприємств: за попередніми даними, в 2011 р. зростання прибутків прибуткових підприємств у цілому по економіці становило 1,3 млрд грн, а кількість підприємств, що одержали прибуток, досягла 64 % від їх загальної чисельності. При цьому найбільшого приросту прибутків досягнуто на підприємствах промисловості - 38,4 млрд грн, з них добувної промисловості - 22,4 млрд грн, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - 10,1 млрд грн, металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів - 4,2 млрд грн;

• розширення інвестиційного кредитування. За підсумками 2011 р. відбулося прискорення зростання залишків кредитних коштів у економіці, наданих на цілі інвестиційної діяльності сектору нефінансових корпорацій (крім витрат на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості). Якщо в 2010 р. загальний обсяг таких коштів збільшився на 0,9 млрд грн, у 2011 р. приріст становив 9,3 млрд грн. При цьому основного приросту досягнуто за середньо- і довгостроковими кредитами;

• підвищення привабливості вітчизняного акціонерного капіталу та поступове пожвавлення активності на фондовому ринку України: протягом 2011 р. Національною комісією із цінних паперів і фондового ринку зареєстровано на 40 % більше випусків акцій порівняно з відповідним періодом минулого року (на суму 57,8 млрд грн), обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився майже в 3,8 разу, сягнувши 35,7 млрд грн, що позитивно позначилося на обсягах торгівлі на фондовому ринку;

• поступове подолання кризових тенденцій у будівельній галузі, що здійснює мультиплікативний ефект для інших галузей;

• нарощування державного інвестування, у т. ч. для реалізації інфра-структурних проектів до Євро-2012. Капітальні видатки за рахунок коштів державного бюджету за даними Міністерства фінансів України за підсумками 2011 р. зросли на 48,6 %;

• надходження інвестицій у процесі приватизації національного оператора зв'язку "Укртелеком": у 2011 р. ФДМУ закінчив продаж 92,79 % державного пакета акцій за ціною 10,6 млрд грн.

1.2. Досягнення та чинники грошово-фінансової стабільності

Характерною рисою 2011 р. та суттєвою перевагою економічної ситуації у країні стало підтримання відносної цінової стабільності. За 2011 р. споживчі ціни підвищилися лише на 4,6 %.

Гальмування інфляційної динаміки було зумовлене комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників, з-поміж яких насамперед вирізнимо:

• помірне зростання споживчого попиту;

• повільне зростання споживчого кредитування: приріст кредитів на споживчі цілі склав порівняно з 2010 р. лише 2,7 %;

• гальмування ділової активності й досить високий рівень безробіття, що стримувало зростання реальної заробітної плати;

• висока активність населення на валютному ринку, який абсорбував частину грошової ліквідності;

• помірний темп зростання видатків державного бюджету, зокрема на соціальні цілі;

• поліпшення бюджетної дисципліни - дефіцит зведеного бюджету у відношенні до ВВП скоротився з 6,0 % у 2010 р. до 1,8 % у 2011 р.;

• активні дії НБУ щодо коригування обсягів грошової маси1 та банківської ліквідності;

____________
1 За вересень - жовтень 2011 р. стиснення монетарної бази складало 2,4 %, грошової маси - 0,1 %, за 2011 р. - зростання складало 6,3 та 14,2 % відповідно.

• стабільний офіційний курс гривні, який за 2011 р. знизився з 796,17 до 798,98 грн за 100 дол. США, або на 0,35 %;

• високий урожай, що сприяв сприятливій ціновій динаміці на сільськогосподарські товари та інші продукти харчування;

• відтермінування збільшення тарифів на газ та опалення для населення, що стримувало зростання цін на товари та послуги, що регулюються адміністративно.

Зниження інфляції сприяло:

• макроекономічній стабілізації та створенню базових передумов для інтенсифікації інвестиційного процесу;

• збереженню вартості заощаджень населення;

• підвищенню цінових переваг українських виробників на зовнішніх та внутрішньому ринках за рахунок сприятливої динаміки реального ефективного обмінного курсу.

Водночас загальний помірний інфляційний показник відзначено на тлі нерівномірності цінової динаміки та значно вищого темпу зростання цін на низку соціально чутливих товарів і послуг. Хоча за 2011 р. овочі здешевшали на 44,1 %, цукор - на 20,5 %, вартість хліба зросла на 13,5 %, м'яса та м'ясопродуктів - на 9,8 %, олії - 10,9 %, житлово-комунальних послуг - на 11,0 %, транспортних послуг - на 19,7 % тощо. Це зумовило зміщення інфляційного тягаря переважно на низькодохідні категорії населення, погіршило сприйняття інфляції пересічними українцями навіть за її низьких темпів.

Позитивний ефект гальмування інфляційних процесів послаблюється загрозливим характером основних антиінфляційних чинників, якими є уповільнення економічної активності у світі й обмеження внутрішнього попиту, що в результаті негативно позначиться на прибутках вітчизняних підприємств. За цих обставин низька інфляція є, скоріше, ознакою рецесії, ніж фінансової стабілізації.

Збереженню фінансової стабільності в Україні сприяла валютна стабільність. Згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним із МВФ у 2010 р., Україна вжила низку заходів, спрямованих на оптимізацію норм валютного регулювання. Упроваджені регуляторні норми уможливили використання банками на валютному ринку України сучасних загальноприйнятих механізмів хеджування валютних ризиків. Усі запроваджені норми були гармонізовані із законодавством України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та запроваджені з урахуванням досвіду іноземних держав, які мають високий рівень доларизації економіки.

У I половині 2011 р. курсова ситуація залишалася стабільною завдяки відносній профіцитності платіжного балансу: незважаючи на від'ємне зовнішньоторговельне сальдо, профіцит за фінансовим і капітальним рахунками забезпечив зведений позитивний показник (за 2 квартали) у розмірі 1,8 млрд дол. США. Стале збільшення обсягів надходжень іноземної валюти від неризидентів не лише сприяло врівноваженню міжбанківського валютного ринку, а й дало змогу Національному банку України поповнювати міжнародні резерви та вживати заходів з лібералізації валютного ринку. У II півріччі 2011 р. умови функціонування економіки суттєво погіршилися, що було пов'язане з проявами рецесії в масштабах світової економіки, а також загостренням боргової кризи в країнах Європи та США.

Як наслідок, зведене сальдо платіжного балансу в II півріччі 2011 р. було від'ємним ("-"4,2 млрд дол. США). Погіршення стану платіжного балансу співпало з підвищенням попиту на іноземну валюту серед населення: у вересні перевищення купівлі готівкової валюти над її продажем становило 2,1 млрд дол. США, що виявилося найгіршим показником за останні 3 роки.

Підґрунтя для девальваційного тиску на курс української валюти формували:

• погіршення стану поточного рахунку платіжного балансу - його дефіцит за підсумками 2011 р. сягнув 9,3 млрд дол. США;

• нарощування зовнішніх боргів сектором державного управління - за 2011 р. борг зріс на 892 млн дол. США, або на 3,6 %, усього валовий зовнішній борг України збільшився на 8,9 млрд дол. США, або на 7,6 %;

• виведення коштів іноземними портфельними інвесторами - за 2011 р. вартість портфеля ОВДП у їхній власності зменшилася на 6,8 млрд грн, зокрема за серпень-грудень - на 4,3 млрд грн;

• активний попит на готівкову валюту, зумовлений девальваційними очікуваннями населення та бізнесу. За даними НБУ, за 2011 р. обсяг готівкової валюти поза банками збільшився майже на 12,1 млрд дол. США.

Зважаючи на позитивні темпи економічного зростання, НБУ розцінював зростаючий попит на іноземну валюту як спекулятивний і стримував його адміністративними заходами: забороною валютного кредитування, ужорсточенням правил купівлі-продажу готівкової валюти2, запровадженням нових фінансових інструментів для зв'язування відносно надлишкової ліквідності3, а також здійснював валютні інтервенції та мобілізаційні операції.

____________
2 Після запровадження вимоги щодо необхідності пред'явлення паспорта при операціях купівлі-продажу готівкової валюти, за оцінками НБУ, за три тижні жовтня обсяги купівлі валюти знизилися удвічі, що дозволило НБУ заощадити 0,5 млрд дол. США.

3 Запровадження в обіг валютних ОВДП і запланований випуск сертифікатів для фізичних осіб, індексованих на курс золота.

Необхідність підтримання курсу гривні в умовах непевної ситуації на валютному ринку та дефіциту зведеного платіжного балансу не дозволила НБУ наростити міжнародні резерви за підсумками року. Вони зменшилися з 34,58 млрд дол. США на 31.12.2010 р. до 31,8 млрд дол. США на 31.12.2011 р., або на 8,0 %. Якщо на початку 2011 р. спостерігався чистий приплив валюти, зумовлений сприятливою динамікою світових цін на традиційні товарні групи українського експорту й активними зовнішніми запозиченнями держави та інших секторів економіки, то в умовах підвищення попиту на валюту сальдо операцій Національного банку на валютному ринку, починаючи з червня 2011 р., набуло від'ємних значень. Так, за червень - грудень сальдо валютних інтервенцій Національного банку в 2011 р. було від'ємним і становило 5,4 млрд дол. США. Усього за 2011 р. від'ємне сальдо валютних інтервенцій НБУ становило 4,0 млрд дол. США.

На засадах забезпечення збалансованості товарно-грошових ринків НБУ гнучко регулював грошову пропозицію. Незважаючи на збереження позитивної економічної динаміки, з метою нівелювання зростаючих зовнішніх ризиків НБУ вживав превентивні заходи у спосіб проведення більш жорсткої грошово-кредитної політики. Це, зокрема, проявлялося у такому:

• операції Національного банку щодо регулювання ліквідності мали переважно мобілізаційну спрямованість: загальний обсяг проведених ним мобілізаційних операцій протягом 2011 р. становив 166,8 млрд грн, натомість обсяг операцій із рефінансування банків протягом зазначеного періоду становив 28,8 млрд грн;

• НБУ постійно проводив роботу щодо прискорення повернення кредитів рефінансування, внаслідок чого обсяг повернення заборгованості за кредитами рефінансування протягом 2011 р. становив 20,6 млрд грн; у грудні 2011 р. НБУ переважно надавав кредити рефінансування;

• було запроваджено більш жорсткі вимоги до формування банками обов'язкових резервів, зокрема створювалися стимули для залучення банками коштів переважно в національній валюті та збільшення їх строковості за рахунок поглиблення диференціації нормативів обов'язкового резервування. Водночас була збережена нульова ставка обов'язкового резервування за коштами в національній валюті;

• Національний банк у II половині червня також підвищив ставки за депозитними сертифікатами на 0,8 - 1,8 в. п. залежно від терміну їх розміщення. Найвищих значень середньозважена ставка за інструментами НБУ досягла в листопаді - 15,2 % (у грудні знизилася до 12,0 %).

Жорсткіший характер грошово-кредитної політики та заборона на надання кредитів в іноземній валюті фізичним особам привели до підвищення процентних ставок за кредитами та депозитами у національній валюті та до їх зниження в іноземній валюті. Зокрема, в грудні 2011 р. середньозважені процентні ставки були вищі порівняно з груднем минулого року за:

• кредитами - у національній валюті на 2,2 в. п. (17,2 % порівняно з 15,0 %). Водночас у іноземній валюті зменшилися до 8,4 % з 10,6 %;

• угодами на міжбанківському кредитному ринку - на 5,4 в. п. (12,0 % порівняно з 6,6 %), а за кредитами овернайт - на 5,6 в. п. (10,7 % порівняно з 5,1 %);

• депозитами - у національній валюті - на 3,0 в. п. (11,1 % проти 8,1 %). Водночас в іноземній валюті зменшилися до 5,7 % з 6,0 %.

Варто зазначити, що збереження облікової ставки на рівні 7,75 % та активізація операцій рефінансування у вересні - грудні 2011 р. засвідчили наміри Нацбанку щодо збереження виваженого характеру монетарної політики. У цілому за рік така спрямованість монетарної політики НБУ забезпечила:

• позитивну динаміку грошової маси, обсяги якої упродовж 2011 р. зросли на 11,4 %;

• активізацію дії механізму мультиплікації коштів: значення грошового мультиплікатора збільшилося з 2,65 станом на 01.01.2011 р. до 2,86 станом на 01.01.2012 р.;

• поліпшення структури грошової маси: питома вага готівки зменшилася з 30,6 до 28,9 % за 2011 р.;

• стабілізацію вартості кредитних ресурсів: знизившись за 2010 р. з 19,6 до 15,0 %, упродовж січня - вересня 2011 р. процентні ставки за кредитами в національній валюті майже не змінилися, залишившись на рівні 15,5 %. Утім, у жовтні - листопаді ця позитивна тенденція була порушена через проблеми з банківською ліквідністю - процентні ставки "стрибнули" на 3,2 в. п. до 18,9 % і дещо знизилися в грудні до 17,2 %;

• позитивні темпи кредитування економіки: за 2011 р. обсяг гривневих кредитів, наданих юридичним особам, зріс на 19,1 %, фізичним - на 34,2 %.

Загальний обсяг депозитів протягом 2011 р. збільшився на 17,6 % до 486,8 млрд грн, що було забезпечено переважно за рахунок зростання депозитних вкладів у іноземній валюті. Їх загальний обсяг протягом цього періоду збільшився на 18,5 %, у національній валюті - на 17,0 %. Збільшення залишків коштів на депозитних рахунках відбувалося за рахунок приросту коштів і населення, і суб'єктів господарювання.

Достатні обсяги ресурсної бази банків давали змогу останнім продовжувати активно підтримувати кредитними ресурсами майже всі сектори економіки. Про це свідчить висхідна динаміка залишків за кредитами, наданими в економіку. Так, загальний обсяг кредитних вкладень (крім кредитів банкам) протягом 2011 р. збільшився на 9,6 % до 793,1 млрд грн. Загальний обсяг кредитних вкладень у національній валюті за цей період збільшився на 21,6 %, тоді як залишки кредитів, наданих в іноземній валюті, зменшилися на 4,2 %.

Між тим випереджальними темпами розвивалося кредитування посередницьких секторів економіки: у структурі кредитів нефінансовим корпораціям кредитування торгівлі та операцій з нерухомими майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям склало 52,2 %, промисловості -26,9 %. У 2011 р. порівняно з попереднім роком частка кредитів, наданих промисловості, зменшилася на 2,5 в. п.

В умовах активного економічного зростання та вдосконалення бюджетної політики відбулося зменшення номінального й реального дефіциту державного бюджету. Спостерігається тенденція до подолання дисбалансів між доходами й видатками Державного бюджету України. Передусім цього вдалося досягти за рахунок відчутного збільшення доходів бюджету. У 2011 р. до Державного бюджету України було мобілізовано 314,6 млрд грн, що на 74 млрд грн (на 30,7 %) більше, ніж за аналогічний період 2010 р. (без урахування погашення у 2010 р. заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету обсягом 16,4 млрд грн надходження зросли на 57,5 млрд грн, або 22,4 %). Водночас касові видатки Державного бюджету України у 2011 р. становили 333,5 млрд грн, що лише на 9,8 % (29,9 млрд грн) більше, ніж попереднього року.

Завдяки цьому дефіцит держбюджету в 2011 р. становив 23,6 млрд грн, або близько 1,8 % ВВП, що в 2,7 разу менше, ніж торік. Це дозволило переламати негативну тенденцію нарощування державного боргу, при цьому його співвідношення з ВВП зменшилося з 29,9 до 27 % ВВП.

Активна динаміка бюджетних надходжень дозволила забезпечити збільшення фінансування основних видаткових статей бюджету при поліпшенні стану балансу бюджету. Видатки соціального спрямування (без урахування видатків на покриття дефіциту Пенсійного фонду) збільшилися порівняно з 2010 р. на 13,3 %, субвенції соціального характеру - на 36,8 %, видатки на сільське господарство - на 20,0 %, транспорт - на 25,0 %, капітальні видатки - в 1,5 разу. У структурі видаткової частини останні склали 9,4 %.

Водночас, попри підвищення ефективності бюджетної політики, в 2011 р. була зафіксована низка негативних тенденцій:

а) невиконання видаткової частини державного бюджету. Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" були передбачені видатки у розмірі 342,7 млрд грн, проте за підсумками року касові видатки становили 333,4 млрд грн. Таким чином, недофінансованими залишилися видатки в розмірі 9,3 млрд грн. Між тим захищені статті бюджету протягом року фінансувалися безперебійно;

б) збереження розбалансованості між доходами та видатками бюджету. Більшість розвинених країн світу вже досягли позитивного первинного сальдо державного бюджету, а дефіцит бюджету спрямований на обслуговування боргових зобов'язань, за рахунок яких фінансувалися антикризові програми. Натомість номінальний показник первинного сальдо доходів і видатків бюджету України в 2011 р. становив -0,5 млрд грн;

в) збереження високих обсягів боргових залучень. Державні запозичення до державного бюджету в 2011 р. були здійснені в обсязі 80,7 млрд грн, що в 1,8 разу більше, ніж обсяг погашення основної суми боргу.

Закономірно, що в умовах значного дефіциту бюджету головним завданням була мобілізація додаткового обсягу надходжень до бюджету. В 2011 р. у межах його виконання вдалося досягти значного прогресу. До зведеного бюджету було мобілізовано на 100,3 млрд грн більше коштів (+42,8 %), ніж у 2010 р. Позитивної динаміки вдалося досягти за всіма основними податками (рис. 5).

Особливістю 2011 р. стало перетікання фінансових ресурсів до державного сектору економіки. У сфері державних фінансів спостерігалися зростання переважно короткострокового державного боргу та затягування вирішення питань щодо зменшення навантаження на державний бюджет з боку пенсійної системи та НАК "Нафтогаз України".

В умовах зависоких ризиків та обмежених можливостей позичальників банки виявилися зацікавленими у зосередженні своєї активності на сегменті державних цінних паперів. За I півріччя 2011 р. банки придбали ОВДП на 15 млрд грн, а кредитів видали на 34,4 млрд грн. Лише зіткнувшись із проблемою нестачі ліквідності, банки почали продавати ОВДП (за липень - грудень - на 15,3 млрд грн). Усього банки інвестували в цінні папери 75,1 млрд грн, або 7,2 % усіх активів банківської системи України. Показово, що на кінець 2009 р. цей показник складав 2,1 %, тоді як до початку фінансової кризи у 2008 р. - менше 1 %.

Зростання державних запозичень не спричинило значного негативного впливу на кредитування інвестиційної діяльності. Кредити банків та інші позики у структурі інвестицій в основний капітал в 2011 р. складали 17,9 %, що на 4,2 в. п. більше від результатів попереднього року. Водночас зацікавленість банків у фінансуванні інвестиційних процесів залишається слабкою: частка кредитів, виданих на інвестиційні цілі, зменшилася з 17 % у 2010 р. до 15,9 % за 2011 р.

Отже, в 2011 р. в Україні спостерігалося відновлення основних рис моделі економічного розвитку, яка була в докризовий період. Як наслідок, стабілізація макроекономічних показників за тривалого збереження структурних дисбалансів вітчизняної економіки не дає підстав для висновку про убезпечення останньої від імовірних фінансово-економічних потрясінь у найближчому майбутньому.

Забезпечення стабільності соціального й економічного поступу в після-кризовий період вимагає реалізації стратегії соціально-економічних реформ, спрямованих на зміну економічних механізмів розвитку, системну модернізацію економіки країни, радикальне підвищення технологічного рівня вітчизняного виробництва, оволодіння сучасними чинниками забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. 2011 р. став першим роком практичної реалізації Програми економічних реформ "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", розробленої Комітетом з економічних реформ при Президентові України.

^