Інформування громади про діяльність органів місцевого самоврядування

Інформування громади про діяльність органів місцевого самоврядування
Главная - Аналитика, законопроекты - Аналитика - Місцеве самоврядування в Україні - Інформування громади про діяльність органів місцевого самоврядування

 інформування громадян органами місцевого самоврядування

Надання точної і вчасної інформації є важливим елементом демократичного суспільства. Інформування мешканців міста про дії, плани і проблеми ОМС закладає надійні підвалини подальшої активної участі громадян у місцевому самоврядуванні. В деяких випадках громадяни майже не звернуть уваги на надану їм інформацію; в інших випадках надання інформації започатковує процес повномасштабного залучення громадян до практики місцевого самоврядування.

Основоположні цінності демократичного урядування полягають у тому, щоб інформація була точною і об’єктивною. Брифінги і публікації не повинні бути тільки інструментами паблік рілейшнз; вони повинні подавати надійну, об’єктивну, виважену інформацію, яка потрібна громадськості для поінформованої участі. Тільки в такому випадку вклад громадськості буде конструктивним.

Громадяни повинні бути певні, що інформація походить з надійного джерела, а у сферах, де офіційна інформація і пропаганда стали синонімами, потрібен час, щоб створити таку довіру. В багатьох країнах Східної Європи незалежні ЗМІ вкрай важливі для інформування громадян про діяльність місцевого самоврядування.

Існує багато засобів, які ОМС може використати для передачі основної інформації громадянам. За допомогою різних методів можна звертатися до різних сегментів громади. Брифінги і прес-конференції можуть використовуватися, щоб допомогти ЗМІ зрозуміти питання місцевого самоврядування. Інший спосіб розвивати кращі стосунки з громадянами — організувати виставку в громадському місці або організувати центр інформування. Відведення приміщення, куди громадяни можуть звернутися, щоб отримати відповіді на свої запитання, може зменшити розгубленість громадян і забезпечити позитивні стосунки між владою і громадою.

Громадяни мають право на поінформованість, а владні структури зобов’язані передавати об’єктивну, повну та вчасну інформацію громадськості про діяльність органу та посадовців місцевого самоврядування.

Коротко розглянемо методи інформування громадян ОМС.

§46. Брифінги

Брифінги є короткими презентаціями, призначеними, здебільшого, для обраних офіційних представників і/або засобів масової інформації. Брифінг — це захід для журналістів, який проводять тоді, коли є потреба в оприлюдненні позиції щодо конкретної ситуації, події або факту. Він є нагодою для журналістів бути проінформованими щодо визначених промовцем проблем. Часто брифінги вико­рис­товують для того, щоб надати представникам ЗМІ якусь додаткову інформацію. Брифінг може бути офіційним, якщо коментарі того, хто виступає, призначені для офіційного оприлюднення, і неофіційним — якщо коментарі робляться „до відома” журналістів. Вони дають журналістові право вказати на джерело походження інформації („… як повідомили у міській раді…”), не називаючи конкретну особу. Брифінги також часто застосовують у кризовій ситуації, коли влада вважає за доцільне оприлюднити свою позицію, але не бажає відповідати на запитання журналістів.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте зміст та час брифінгу.

2) Повідомте журналістів про захід.

3) Проведіть репетицію брифінгу.

4) Проведіть брифінг.

5) Роздайте інформаційні пакети представникам ЗМІ.

6) Забезпечте відстеження публікацій, що з’явились у пресі після брифінгу.

§ 47. „Від дверей до дверей”

Якщо кількість людей, яких необхідно проінформувати, є невеликою, то можна доносити до них інформацію особисто, “від дверей до дверей”. Цей метод активно використовується під час передвиборчої агітації (особливо на місцевих виборах), проте його також можна використовувати і для інших цілей, якщо є потреба забезпечити високий відсоток охоплення аудиторії.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, кому саме ви хочете надати інформацію та взнайте їх адреси.

2) При потребі підготуйте матеріали, які збираєтеся надати цільовій аудиторії.

3) Призначте та проінструктуйте працівників, які розповсюджуватимуть інформацію.

4) Зберіть дані про те, хто отримав інформацію, а хто   — ні, і чому.

§ 48. Відкриті сесії ради

Якщо приміщення, де проводиться сесія ради, дозволяє розмістити глядачів, які б не заважали роботі депутатів, то можна проводити відкриті сесії ради. Бажаючі зможуть побачити, як проходить процес обговорення та прийняття рішень у раді, а також одразу дізнатися про прийняті рішення.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Розробіть план заходу та регламент для відвідувачів.

2) Призначте працівників, які опікуватимуться відвідувачами.

3) Створіть для відвідувачів зручні умови перебування на вашій території.

4) Оцініть результати заходу і занотуйте, що треба буде зробити для кращого проведення аналогічного заходу в майбутньому.

§ 49. Висвітлення засідань органів влади ЗМІ

Журналісти газет, телевізійних та радіоканалів (перелік яких затверджується окремо) запрошуються на робочі сесії або відкриті засідання ОМС. Користь цього методу полягає у тому, що в разі виникнення проблем на початковій стадії якогось проекту або напередодні важливого бюджетного рішення громадяни якнайшвидше дізнаються про негаразди, що їх доводиться долати представникам місцевої влади, та про ті можливості, що їх мають у своєму розпорядженні органи місцевого самоврядування.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, на які заходи слід запрошувати ЗМІ (не забувайте, що ЗМІ мають право і без вашого дозволу бути присутніми у більшості випадків).

2) Підготуйте порядок денний, завчасно повідомте його ЗМІ. Не відхиляйтесь від порядку денного, який ви оприлюднили.

3) Дайте журналістам якийсь час на підготовку (аби вони налагодили техніку, розташувалися на своїх місцях тощо). Обговоріть із репортерами основні правила поведінки (наприклад, ті питання, які дозволяється або не дозволяється ставити під час засідання).

4) Передбачте наприкінці засідання якийсь час для спілкування з пресою та відповідей на поставлені питання. Запропонуйте журналістам ставити питання відносно засідання, на якому вони були присутні.

§ 50. Виставки, ярмарки, експозиції

Організація та участь у виставках,ярмарках та експозиціях є одним із способів інформування громадськості про дії уряду, а також способом заохочення людей до співпраці.

Виставки — це публічна демонстрація досягнень тих чи інших галузей матеріальної чи нематеріальної діяльності, які мають на меті обмін ідеями, знаннями, а також супроводжуються комерційною діяльністю. Ярмарки — це комерційні заходи, основним завданням яких є укладання торговельних контрактів щодо представлених на них товарів. Експозиції, які можуть діяти постійно або періодично, звичайно менші за масштабами та кількістю учасників від виставок [11].

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Оберіть виставку або ярмарок, де хочете розмістити свою експозицію.

2) Оберіть експонати для майбутньої експозиції.

3) Заготуйте свої пропозиції для зацікавлених учасників та відвідувачів виставок, ярмарок, експозицій.

4) Призначте відповідальними осіб, які зможуть гідно представити виставлені експонати.

5) Отримайте дозволи на вивіз та виставлення експонатів (якщо це необхідно).

6) Проаналізуйте результати участі у виставці, ярмарку, експозиції.

§51. Відеопродукція і комп’ютерні презентації

Виробництво власної відеопродукції та комп’ютерних презентацій стає загально­прий­нятою практикою ОМС. Регулярне передання приватним телекомпаніям спеціально підготовленої відеопродукції для транслювання може бути вдалим і ефективним методом поширення інформації серед широких кіл місцевої громадськості. Комп’ютерні презентації на CD можуть поширюватися серед усіх бажаючих.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Оцініть потреби, визначте бюджет, отримайте необхідні дозволи.

2) Розробіть структуру майбутнього відеоматеріалу, комп’ютерної презентації.

3) Підготуйте перший варіант відеоматеріалу, комп’ютерної презентації.

4) Здійсніть редагування і монтаж.

5) Розповсюдьте створену продукцію.

§ 52. Дні відкритих дверей

Це метод заохочення громадян відвідувати мерію або громадську приймальню. Такий захід вимагатиме ретельного планування, але може принести чималу користь: посадовці розкажуть відвідувачам про те, чим займаються, а принагідно ще й дізнаються про думки громадян. День відкритих дверей може оголосити або міськвиконком, або якась його служба. Пам’ятайте, що безліч громадян навіть не здогадується, як виглядає місцева ТЕЦ, диспетчерська служба дорожнього руху, фінвідділ або кабінет мера. Усім відвідувачам буде дуже цікаво побачити те, про що вони лише чули.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Розробіть план заходу.

2) Призначте працівників, які опікуватимуться відвідувачами.

3) Створіть для відвідувачів зручні умови перебування на вашій території.

4) Оцініть результати заходу і занотуйте, що треба буде зробити для кращого проведення аналогічного заходу в майбутньому.

§ 53. Довідково-інформаційні центри

Спеціальний довідково-інформаційний центр надасть громадянам можливості ознайом­лення з урядовими нормативними документами в спеціально пристосованому для цього приміщенні. Робітники центру виконуватимуть ті ж функції, що й працівники бібліотек: вони шукатимуть замовлені відвідувачами матеріали і відповідатимуть на запити щодо матеріалів, які стосуються роботи органів місцевого самоврядування. У такому центрі громадянинові також підкажуть, до якого відділу або служби ОМС йому слід звертатись зі своєю справою.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, де краще облаштувати довідково-інформаційний центр і яким він має бути; ухваліть відповідні рішення.

2) Призначте осіб, відповідальних за комплектування довідкових та інформаційних матеріалів; розробіть правила видачі документів відвідувачам.

§ 54. Дошки оголошень

Дошка для оголошень або засклений стенд з друкованими матеріалами можуть бути ефективними засобами інформування. Кожний відділ ОМС може зробити такий стенд для себе. Матеріали всіх відділів можна також виставляти в одному, зручному для громадян місці. В такий спосіб можна знайомити громадян з протоколами офіційних засідань, управлінськими рішеннями, нормативами, постановами, бюджетними асигнуваннями, оголошеннями про тендери, пропозиціями або новими можливостями працевлаштування.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, де краще поставити стенди і якими їх зробити; ухваліть відповідні рішення.

2) Призначте осіб, відповідальних за розміщення і поновлення виставлених матеріалів.

§ 55. Запитання, що часто зустрічаються (FAQ)

Ця техніка, популярна здебільшого в західних бізнесових та державних організаціях, нині успішно застосовується у деяких польських гмінах. Вона полягає у підготовці 1–3 сторінкової інформації, поданої у формі запитань і відповідей. Таку інформацію можна розмістити на інформаційних стендах, у інформаційному центрі, в Інтернеті тощо. Завжди існує тема, про яку мешканці недостатньо поінформовані, через що ставлять велику кількість однотипних запитань. Не одержавши відповіді, вони роблять помилкові висновки, які згодом переростають у плітки. Внаслідок цього виникає напруга серед громадськості й брак довіри до місцевої влади.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Дізнатись у керівників чи працівників відповідних відділів, про що найчастіше запитують відвідувачі.

2) Перелік „Запитання, що часто зустрічаються” розпочніть з короткого резюме (один аабзац), в якому вкажіть, як формувався цей матеріал і для чого він призначений. Далі наведіть запитання й відповіді, які найбільше хвилюють відвідувачів. Запитання слід формулювати так, як їх звичайно ставлять самі громадяни.

3) Погодьте остаточну версію „Запитань” з керівниками відділів.

4) Поширте „Запитання” серед цільових груп, яких вони можуть стосуватися, а також у пресі. Розмістіть їх у доступних для мешканців та гостей міста місцях.

§ 56. Інформаційні бюлетені

Інформаційні бюлетені мають бути написані просто, читатись легко і містити інформацію, що викличе у людей бажання прочитати матеріал. Бюлетень може висвітлювати діяльність міської влади загалом, діяльність окремих служб або стан справ у окремих районах міста. У ньому можуть міститися як інтерв’ю з представниками управлінських структур, так і офіційні повідомлення для громадян.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, якого роду інформаційні бюлетені вам потрібні; яким має бути бюджет і що необхідно для їх продукування й розповсюдження.

2) Дізнайтесь, хто з міськвиконкому і з громади може стати дописувачем або редактором бюлетеня.

3) Одночасно готуйте матеріали для чергового і наступного чисел бюлетеня.

§ 57. Інформаційні пакети для преси

Інформаційний пакет є сукупністю довідкових матеріалів і даних, підготовлених спеціально для розповсюдження серед представників ЗМІ. Найчастіше такий інформаційний пакет розробляється з огляду на поширення відомостей щодо конкретних і на цей час актуальних для громади програм, питань або проблем. Інформація має бути викладена таким чином, щоб преса могла одразу застосувати її. Описи повинні бути стислими і мають представлятися так, аби журналісти могли швидко перетворити їх на матеріал до друку.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Вирішіть, які дані доцільно збирати і розповсюджувати серед ЗМІ.

2) Визначте, хто готуватиме інформаційний пакет.

3) Підготуйте проекти всіх документів. Переконайтесь, що всі факти, цифри і дані є вірними, найсвіжішими та не містять помилок. У разі висловлення думки наголосіть, що це саме думка, а не твердження чи резолюція.

4) Розповсюдьте інформаційний пакет серед ЗМІ. Підготуйтеся до відповідей на питання журналістів. Повідомте ЗМІ прізвища і телефони контактних осіб.

5) Якщо документи вимагають внесення змін або найсвіжіших даних, доведіть відповідну інформацію до всіх, хто отримав початковий варіант інформаційного пакету.

§58. Інформаційні поштові повідомлення

Інформація поштою може розсилатися певним категоріям населення або усім громадянам міста. Зрозуміло, що кожне таке повідомлення має бути інформаційно цінним для громадян. Якщо від громадянина вимагають або очікують якихось дій, чітко зазначте це на листівці. Для розповсюдження необхідно мати банк даних адресатів, адже розсилка тих або інших листівок може залежати від того, де мешкають громадяни, де вони працюють, де сплачують податки тощо.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Розробіть принципи і порядок створення банку даних про потенційних адресатів.

2) Розробіть механізми захисту бази даних.

3) Розробіть порядок використання бази даних для визначення адресатів майбутніх поштових повідомлень.

4) Відпрацюйте типову форму, максимальний обсяг та інші параметри майбутніх поштових повідомлень до громадян.

§ 59. Інформаційні термінали

Інформаційні термінали можна розмістити в доступних для мешканців та гостей міста місцях. У такий спосіб можна знайомити громадян з місцевими нормативними актами, подавати інформацію про послуги, що надаються комунальними підприємствами, порядок отримання дозволів, довідок тощо.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, де краще поставити інформаційні термінали і який вигляд вони повинні мати; ухваліть відповідні рішення.

2) Призначте осіб, відповідальних за розміщення і поновлення інформації в терміналі.

3) Проінформуйте мешканців та гостей міста про місця розташування інформаційних терміналів.

§ 60. Каталог послуг

Каталог послуг — це документ, з якого мешканці можуть довідатися про процедури полагодження різноманітних справ в ОМС. Каталог готують працівники ОМС, які відповідають за окремі сфери інтересів. Він має форму брошури, в якій описано процедури, необхідні для залагодження тієї чи іншої справи. Рубрикація каталогу здійснена за тематикою проблем. Каталог має бути доступний як у друкованій формі, так і в електронній, зокрема на інтернет-сторінках. Структура опису кожної послуги може бути наступна:

  • назва послуги;
  • місце полагодження справи;
  • години прийому відвідувачів;
  • процедура, необхідна для розв’язання справи;
  • потрібні документи;
  • вартість послуги;
  • тривалість надання послуги;
  • інша інформація, яка є важливою для клієнтів (наприклад, опис процедури оскарження рішення).

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) З’ясувати, які саме послуги населенню надає кожний відділ.

2) Зрозуміло описати кожну послугу, а також спосіб її надання громадянам.

3) Послуги в каталозі слід розміщувати за назвами в алфавітному порядку. Кожну послугу краще описувати одним реченням.

4) Перевірити інформацію для каталогу разом з керівниками відповідних відділів.

5) Перевірити одержану інформацію, представивши її групі громадян, які підтвердять її достовірність та зрозумілість.

6) Одержати остаточне затвердження каталогу від керівництва ОМС.

7) Видрукувати та поширити каталог.

8) Оголосити, в яких місцях можна о трима ти каталог.

§ 61. Листи електронною поштою

Кількість людей, які користуються електронною поштою, постійно зростає і буде зростати. ОМС може використовувати цей канал інформації для поширення офіційних новин та повідомлень. На відміну від традиційних засобів масової інформації (телебачення, радіо тощо), які залишають отримувачеві інформації обмежену можливість вибору її змісту, Інтернет, і в тому числі електронна пошта, дозволяють обмежити надходження небажаної інформації. Тому виникає необхідність докладення максимуму зусиль для залучення користувачів розсилки електронною поштою.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте тематику розсилки, що б могла зацікавити мешканців міста, які користуються електронною поштою.

2) Розробіть принципи і порядок створення банку даних про потенційних адресатів.

3) Розробіть механізми захисту бази даних.

4) Відпрацюйте типову форму, максимальний обсяг та інші параметри майбутніх електронних поштових повідомлень до громадян.

5) Створіть систему постійного нагадування громадянам можливості отримання цікавої інформації про життя міста та діяльність ОМС на їхні електронні адреси.

§ 62. Листівки і брошури

Листівки і брошури за жанром і обсягом схожі на прес-релізи, однак вони адресовані усьому населенню, а не лише ЗМІ. Листівка — це малоформатне недороге видання без згинів (фальцювання). У вигляді листівки виконуються інформаційні та рекламні аркуші, прайс-листи. Через невисоку вартість листівка може бути адресована широкому колу споживачів. Буклет — це ілюстроване сфальцьоване, але не зброшуроване видання (як правило, аркуш формату А4 або А3, складений удвоє або втроє). Буклети інформують про основні послуги ОМС чи його підрозділу, а також про діяльність ОМС загалом. Листівки можуть розповсюджуватися серед усіх громадян або бути спрямованими на конкретні групи громадян.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, якого роду інформацію надати громадянам.

2) Напишіть текст, відредагуйте його. Пам’ятайте, що ваш текст — нова інформація для потенційних читачів і що вони не зрозуміють вашого звернення до них, якщо ви у тексті забудете відповісти на основні питання — хто, що, де, коли, чому і як.

3) Займіться розповсюдженням листівок серед тих, хто вами визначений як отримувачі відповідної інформації.

4) Листівки, що лишились незабраними, слід прибрати з місць розповсюдження.

§63. Місцеві архіви

В архівах ОМС в упорядкованому вигляді зберігається вся відкрита для широкого загалу інформація, яка надходить з усіх відділів мерії і від самих громадян. Відділи архівів існують майже всюди, але влада не завжди дає громадянам доступ до них. Архівні матеріали можуть знадобитись як працівникам ОМС, котрі приймають рішення, так і пересічним громадянам.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, де і як краще облаштувати доступ до архівів; ухваліть відповідні рішення.

2) Призначте осіб, відповідальних за комплектування та розміщення матеріалів.

§64. Навчально-просвітницькі програми та звіти

Безпосередні інформаційно-навчальні програми забезпечують можливість зустрічей громадян та депутатів віч-на-віч.

Прямі освітні програми — це заходи, на яких місцеві посадові особи презентують безпосе­редньо програму громадськості. Непрямі освітні програми також забезпечуються публічною інформацією, але при цьому використовуються надрукований, аудіо- або відеоматеріал для супроводження повідомлення замість персональної доповіді [7].

Прямі освітні програми забезпечують персональний контакт з громадянами. Непрямі освітні програми надають інформацію. Типові освітні матеріали — це буклети, інформаційні бюлетені, різноманітні публікації і звіти.

Депутати місцевої ради, керівники виконавчих органів ради (управлінь, відділів) та міський голова можуть регулярно брати участь в уроках гуманітарних наук, що проводяться у середніх школах. Як правило, ці уроки є факультативними. На них керівники розповідають про те, як організоване місцеве самоврядування, які права та обов’язки депутатів, відповідають на запитання школярів тощо. Дуже часто учням також дають домашнє завдання з пропозицією написати твір на тематику, що стосується життя їх рідного міста.

Школярів запрошують відвідати місцеву раду та її засідання, а також провести екскурсії на міські комунальні підприємства. Таким чином, з шкільного віку у членів громади виховують демократичні навички, що сприяє взаєморозумінню та співпраці громадян і місцевої влади у майбутньому.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначіть завдання навчально-просвітницької програми.

2) Подайте інформацію у доступній широким верствам населення формі.

3) Розробіть довгостроковий план навчально-просвітницької діяльності.

4) Призначте осіб, відповідальних за проведення навчально-просвітницьких програм.

§65. Плакати

Досвід проведення політичних заходів доводить, що плакати є потужним знаряддям, але використання цього методу для спілкування ОМС з громадськістю вимагає ретельної оцінки змісту заклику або звернення, очікуваної реакції, а також трудових і грошових витрат на їх підготовку. Найчастіше плакати служать для поширення інформації, яка начебто не має викликати суперечливого ставлення громадян, — наприклад, про кампанії з охорони здоров’я громадян, місцевий референдум, проведення громадських заходів.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, яку інформацію адресувати людям за допомогою стаціонарних плакатів.

2) Визначте, кому адресована ваша інформація.

3) Перед тим як замовляти остаточні варіанти плакатів, перевірте, яке враження справляють вони на людей.

4) Замовте плакати та розмістіть їх.

5) Відстежуйте силу впливу плакатів на громадян і своєчасно демонтуйте їх.

§ 66. Повідомлення ЗМІ про нові послуги для громадян або зміни в існуючих, які надає ОМС та підпорядковані йому структури

Багато ЗМІ погоджуються безкоштовно оприлюднювати матеріали, які підвищують рівень обізнаності громадян щодо діяльності ОМС. Такі повідомлення привертають додаткову аудиторію до самих ЗМІ.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Поговоріть з журналістами про можливість оприлюднення оголошень за вашим бажанням. Ця дискусія має закласти підвалини співробітництва із ЗМІ на постійних засадах, оскільки перемовини щодо кожного конкретного оголошення забиратимуть надто багато часу.

2) Досягніть згоди щодо обсягів оголошень.

3) Розробіть внутрішні правила щодо оприлюднення оголошень у ЗМІ. Завелика кількість оприлюднених оголошень або нечітке інформування громадськості можуть лише зашкодити налагодженню співпраці з громадою міста.

4) Розробіть чіткий формат оголошень. Одне оголошення має містити лише одну новину.

§ 67. Постійна програма або низка публікацій в ЗМІ

Представники органів влади можуть встановити постійні зв’язки зі ЗМІ. Деякі політики регулярно використовують телебачення, радіо і періодику для прилюдного виголошення своїх поглядів. Регулярні програми або публікації дають політикам реальну можливість переконливо сповістити загал про свій курс.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Поговоріть з журналістами про можливість започаткування вашої регулярної програми або газетної рубрики.

2) Визначте теми й питання, які висвітлюватимуться у низці передач або публікацій.

3) Чітко відпрацюйте всі деталі та тонкощі співпраці з конкретним ЗМІ, як-от: Чи мають вони право редагувати ваші матеріали? Яким може бути обсяг публікації? Скільки “ваших” хвилин піде в ефір? Чи зобов’язані вони давати вашу передачу в ефір або публікувати ваш матеріал?

4) Проконсультуйтеся з експертами по ЗМІ щодо змісту вашої передачі або публікації.

§ 68. Прес-конференції

Прес-конференцію, передусім, проводять, аби оголосити про найважливішу подію або ініціативу; вона є непоганим способом привернути увагу засобів масової інформації, може сприяти поширенню точної інформації. Якщо прес-конференція вдало організована, якщо особа, яка її дає, добре підготовлена, якщо преса оцінила надану нагоду і ставить слушні питання — це справді успіх. Запорукою ефективної прес-конференції є дотримання всіма причетними попередньо погоджених правил: обмежена кількість питань, право не відповідати, право головуючого встановлювати або обмежувати коло питань для обговорення і чітке дотримання регламенту.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте зміст та час прес-конференції.

2) Повідомте журналістів про захід. Продумайте деталі: хто де сидітиме, яких аспектів можуть торкатись питання тощо.

3) Проведіть репетицію прес-конференції, доручіть комусь зіграти роль представників преси, які ставлять непрості питання.

4) Розповсюдьте прес-реліз.

5) Проведіть прес-конференцію.

6) Забезпечте відстеження публікацій, що з’явилися в пресі після прес-конференції.

§69. Прес-релізи

Прес-реліз  — це офіційний виклад певної інформації та відповідної позиції владного органу або його відділу. Обсяг прес-релізу не має перевищувати однієї сторінки тексту. Багато чого з того, що ми можемо прочитати в газетах, журналах або публікаціях, почути по радіо або побачити по телевізору, виходить з прес-релізів. На жаль, редактори ЗМІ отримують понад кількасот різних прес-релізів щотижня, велика частина з яких одразу відкидається. Ваше завдання полягає в тому, щоб створити такий прес-реліз, який змусив би журналіста зацікавитися ним і викликав бажання висвітлити в ЗМІ отриману з нього інформацію.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Складіть перелік ЗМІ, які мають регулярно отримувати ваші прес-релізи.

2) Розробіть внутрішні правила підготовки прес-релізів. Вирішіть, чи окремі відділи вашого ОМС можуть випускати власні прес-релізи. Відпрацюйте стандартну форму прес-релізу.

3) Використовуйте цікавий заголовок, аби привернути увагу репортерів.

4) Надавайте найважливішу частину інформації на самому початку.

5) Зведіть уживання спеціальної лексики до мінімуму.

6) Будьте точні і конкретні.

7) У кожному прес-релізі зазначайте контактних осіб і телефони.

8) Вичитайте прес-реліз.

§ 70. Прямі радіо-, теле-, інтернет-трансляції сесій ради і засідань виконкому

Під час розгляду важливих для громади та відкритих для загального розгляду питань, що обговорюються на сесії ради або засіданні виконкому можна влаштувати їх прямі радіо-, теле-, інтернет-трансляції за наявності відповідних технічних можливостей. Це дасть змогу зацікавленим сторонам почути або побачити процес обговорення та ухвалення рішень у раді, а також одразу дізнатися про прийняті рішення .

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Поговоріть з журналістами про можливість прямої радіо-, теле-, інтернет-трансляції.

2) Дайте час і змогу технічному персоналові підготуватися до проведення прямої трансляції в приміщенні, де проходитиме сесія чи засідання.

3) Заздалегідь повідомте громадськість, що ваш захід транслюватиметься в ефірі.

4) Відслідкуйте ефект прямої трансляції сесії, засідання на громадську думку.

§ 71. Рекламні матеріали

Органи місцевого самоврядування можуть залучити ЗМІ до висвітлення своїх програм, дій і майбутніх рішень. Виділяти громадські кошти на такого роду рекламу треба вкрай обережно. Втім, невеликі рекламні матеріали є корисним, дієвим і зручним знаряддям привернення загальної уваги.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Отримайте від представників ЗМІ дані про ціни й формат рекламних матеріалів, дізнайтеся про порядок оприлюднення таких матеріалів.

2) Визначте, яку інформацію повинна містити ваша рекламі і на яку аудиторію вона розрахована.

3) Розробіть рекламний матеріал за принципом: кожній цільовій аудиторії — одне важливе повідомлення.

4) Пам’ятайте про належний зовнішній вигляд рекламного матеріалу. Залучіть до роботи тих, хто на цьому розуміється.

5) Оберіть методику оцінки успіху вашої реклами.

Переваги і недоліки різних видів реклами наведено в додатку Б.

§72. Служба зв’язків з громадськістю

Наявність окремого працівника або цілої служби зі зв’язків з громадськістю дозволить ОМС або його відділам значно вдосконалити процес інформаційного забезпечення громадян. Якщо такими обов’язками опікуватиметься єдина міська служба, працівники всіх відділів міськвиконкому зможуть більше часу приділяти своїй основній роботі. За своїми службовими обов’язками зазначена служба зобов’язана підтримувати постійні зв’язки із ЗМІ та виконувати координаційні функції щодо оприлюднення всіх офіційних заяв і матеріалів органу місцевого самоврядування.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте посадові обов’язки особи або осіб, які відповідатимуть за зв’язки з громадськістю, і розробіть плани їхньої діяльності.

2) Розробіть порядок діяльності служби та її зв’язки з іншими відділами.

3) Контролюйте діяльність служби зв’язків з громадськістю.

§ 73. Сторінки в Інтернеті

З розвитком Інтернету зросли обсяги інформації, які владні структури розповсюджують електронним шляхом. Часто і нтернет-сторінка міста рекламує його для туристів або інвесторів. Прес-релізи, інформація про плани міської влади та численні масиви інших даних також можуть оприлюднюватись у цій універсальній мережі.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Розпочніть обговорення перспективи створення інтернет-сторінки вашого міста. Дізнайтесь, як це роблять інші. Зверніть увагу, що не всі комп’ютерні програми дозволяють використовувати кирилицю або римські цифри.

2) Доручіть розробку та підтримання сайту фахівцям.

3) Опублікуйте сторінку в Інтернеті; відстежуйте відгуки, які надходитимуть.

4) Постійно поновлюйте розміщену на сайті інформацію.

§74. Теле- або радіоінтерв’ю

Інтерв’ю або ток-шоу на телебаченні чи радіо є поширеними та ефективними засобами спілкування з великою кількістю громадян. Визначайте ефірний час своїх інтерв’ю в залежності від власних потреб. Запрошення від телевізійників або радіоканалів можна приймати або відхиляти залежно від політичної ситуації, яка склалась на конкретний час.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Поговоріть з журналістами про можливість вашої згоди на інтерв’ю.

2) Дійдіть згоди щодо теми інтерв’ю. Не погоджуйтесь на забагато тем або питань, бо передача вийде занадто „розмитою”.

3) Підготуйте найважливіші для вас відповіді, потренуйтесь, спробуйте себе „в дії”. Запросіть одну або двох осіб, які не обізнані з темою майбутнього інтерв’ю — нехай вони вас послухають і поділяться своїми враженнями. Стежте за часом. Дізнайтесь, скільки часу вам потрібно, аби переконливо викласти свою точку зору.

4) Після закінчення інтерв’ю зверніться до журналіста й аудиторії з завчасно підготовленим словом подяки.

§75. Урочисті заходи

Урочисті публічні відкриття, інавгурації, дні міста, фестивалі та інші заходи можуть стати дієвим засобом інформування громади про діяльність місцевої влади. Є ситуації, коли урочистості просто необхідні: закладання першої цеглини в нову споруду, відкриття нового транспортної розв’язки тощо. Більше того, представники органів влади можуть брати участь в урочистих заходах недержавних структур або з’являтись на таких заходах з метою виголошення програмної промови перед присутніми громадянами.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Обговоріть, які дії місцевої влади можна супроводити урочистими заходами.

2) Визначте, чи захід можна провести за власні кошти, чи доведеться шукати додаткові шляхи фінансування і залучати зовнішніх спонсорів.

3) Підготуйте свою промову; наголосіть на основному, що громадяни мають від вас почути. Зробіть свою промову максимально короткою без шкоди для змісту.

4) Проведіть захід. Не забудьте про слово подяки тим, хто вас запросив, і слухачам.

§ 76. Читальні зали і “куточки читача”

Важливим засобом спілкування з громадянами може стати спеціально облаштована кімната, де відвідувачі могли б прочитати, а в разі потреби і взяти з собою необхідні їм інформаційні матеріали. Кожний, хто завітає до такого читального залу безпосередньо в приміщенні ОМС, відчує, що вів тут не зайвий і владі до нього не байдуже.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, де краще облаштувати читальний зал або “куточок читача” і якими їх зробити; ухваліть відповідні рішення.

2) Призначте осіб, відповідальних за комплектування бібліотеки та розміщення матеріалів у залі.

§ 77. Центр розповсюдження офіційних форм та інструкцій

Деякі відділи владних органів мають надавати громадянам численні форми та інструкції. Вдалим рішенням буде створення спеціального центру для розповсюдження таких матеріалів. Це може бути просто кілька полиць із паперами, щоб громадяни могли без зайвого клопоту і питань просто взяти те, що їм потрібно.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, де краще облаштувати такий осередок і яким його зробити; ухваліть відповідне рішення.

2) Призначте осіб, відповідальних за комплектування та розміщення матеріалів для відвідувачів.

§78. Чутки

Чутки   — це достатньо складне явище, яке є одним із способів міжособистісного спілкування і включає опис подій, настроїв, думок. Чутки  — це також процеси поширення, інтерпретації і трактування інформації. Існують різні погляди на природу виникнення чуток. Вони є неофіційною інформацією, виникають внаслідок неповноти інформації, яка надходить з офіційних джерел. Дуже часто в основі чуток лежить незадоволеність офіційною інформацією. Чутки  — це завжди новина, спроможна здивувати працівників організації і котру не можна передбачити з великою точністю. Особливість такої новини полягає в тому, що вона не лише інформує, але й викликає практичний інтерес, спонукає до конкретних дій. Мобілізуюча сила чуток часто буває більшою, ніж офіційної інформації. Чутки існують не лише до того часу, поки їх поширює від певного джерела (ініціатора) конкретна група, тому усунення ініціатора не обов’язково призводить до припинення циркулювання самої чутки.

Чутки пов’язані зі всіма елементами індивідуальної, колективної і суспільної свідомості, з громадською думкою. Існують деякі закономірності функціонування чуток: переконаність чуток підвищується з їх повторенням, чутки, які замовчуються, часто вважаються достовірними або підтвердженими.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, чи є інформація, яку ви бажаєте поширити, цікавою для цільової аудиторії.

2) Знайдіть людину або групу людей, які би змогли поширити чутку і користуються довірою в цільової аудиторії.

3) Відслідкуйте ефект від застосування.

4) У разі потреби поширте офіційну інформацію, що заперечує або підтверджує чутку.

 Контрольні запитання  

  1. Які методи інформування громадян найкраще підходять для поширення великої за обсягом, детальної інформації?
  2. Охарактеризуйте довідково-інформаційний центр як метод інформування громадськості.
  3. Охарактеризуйте брифінг як метод інформування громадськості.
  4. Охарактеризуйте дошки оголошень як метод інформування громадськості.

Питання для обговорення  

  1. Опишіть систему інформування громадськості у вашому місті. Як ви вважаєте, чи мають громадяни можливість повного доступу до портібної їм інформації?
  2. На якій стадії ухвалення рішення, на вашу думку, слід починати кампанію інформування громадськості?

 

  Розділ 10. Отримання інформації від мешканців, гостей міста та інших важливих фізичних і юридичних осіб

Зворотній зв’язок з громадянами дозволяє місцевій адміністрації оперативно дізнатись, чи нагальні потреби й бажання населення збігаються з її власними пріоритетами і якою мірою всі причетні сторони усвідомлюють стан справ та належність дій, до яких вдається місцевий уряд. Часто достатньо просто вислухати людину, щоби не створювати непотрібних проблем і конфліктів.

ОМС потребує отримання інформації від громадян, щоб діяти відповідно до потреб та інтересів громадськості. “Гарячі лінії”, “години прийому громадян” є важливими формами спілкування між владою і громадянами, часто їх вважають основою залучення громадськості.

Щоб влада відчувала, що її чують, розуміють послідовність її дій у справі захисту інтересів членів територіальної громади, потрібен зворотній зв’язок  — зворотна інформація від мешканців самоврядної території [8].

Існують такі основні типи досліджень громадської думки:

  • соціологічні дослідження; їх завдання  з’ясувати установки та думки людей, тобто що вони міркують із приводу певних суб’єктів;
  • комунікаційний аудит; його завдання  з’ясування неузгоджень, що виникають при комунікації між керівництвом організацій і цільовими групами громадськості. Керівники можуть мати певні припущення щодо правильності своїх методів роботи, використовуваних засобів інформації, інформаційних матеріалів, послань тоді, коли громадськість, на яку вони розраховані, може підтвердити або спростувати ці припущення;
  • неформальні дослідження; до їх складу входять накопичення фактів, контент-аналіз різноманітних інформаційних матеріалів тощо, тобто методи, які не потребують безпосереднього втручання в роботу об’єктів дослідження [9, с.130].

Дуже важливо періодично повторювати опитування з метою відстежування динаміки зміни громадської думки.

Чітка система аналізу інформації, яка надходить від громади, дозволить з випередженням підготуватись до проблем. Знаючи ставлення пересічних громадян до певних проблем, можна вибрати способи їх розв’язання. Добра система зворотного зв’язку дозволить з великою вірогідністю передбачити суспільну реакцію і запропонувати розв’язання раніше, ніж виникне конфлікт.

Існують декілька методів отримання інформації.

§ 79. Акції протесту

Якщо ви не прагнете отримати інформацію від громадян, така інформація сама вас знайде. Акція протесту на вулиці; демонстранти під вашими вікнами; навала листів або безперервні телефонні дзвінки — все це свідчення того, що громадяни хочуть брати участь у процесі прийняття рішень ОМС. Факт протесту можна повернути на користь своїй роботі. Якщо збагнути, що ті, хто протестують, є не ворогами, а можливими помічниками у розв’язанні проблеми, то можна дієво переспрямувати енергію та організаційні здібності протестувальників на корисні справи.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Якщо громадяни розпочали акцію протесту або прийшли висловити наболіле, оцініть наступні моменти:

  • Безпечність ситуації (чи існує ризик того, що хтось фізично постраждає?)
  • Кого слід вважати зацікавленими сторонами? Чи носить їх занепокоєння законний характер?
  • Чи можете ви переконати протестувальників, що готові на співпрацю, яка складатиметься з двох етапів: отримання інформації від них і врахування їхніх побажань при прийнятті рішення по справі?
  • Чи протестувальники мають висловитись саме зараз? Чи не погодяться вони призначити свого представника, який протягом не більш ніж 15 хвилин висловить їхню позицію? Чи погодяться вони з тим, що рішення не можна прийняти негайно?

2) Коли акція протесту вщухне, скажіть громадянам, що:

  • Ви розумієте їхні почуття;
  • Ви готові їх вислухати та взяти їхні слова до уваги;
  • Ви дякуєте їм за те, що вони сповістили вас про свої потреби.

§ 80. Анкетування та інтерв’ю

Анкетування та інтерв’ю забезпечують збір інформації про ставлення громадян до певної проблеми без проведення загальних зборів. Вони перетворилися на справжню науку і на сферу бізнесу для численних фахівців і фірм, які на цьому спеціалізуються. ОМС можуть самі опанувати відповідні технології або ж залучати зовнішніх спеціалістів. Основна відмінність між анкетуванням та інтерв’ю полягає у тому, що при анкетуванні респондент самостійно або диктуючи інтерв’юеру відповідає на чітко визначений перелік запитань. Під час інтерв’ю респондент не бачить запитань і просто висловлює свою думку на отримані запитання. Анкету можна розповсюдити різними методами. Інтерв’ю передбачає особисте спілкування інтерв’юера і респондента. Розпланувати і провести анкетування не просто, але користь від такої роботи може бути дуже великою.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте цілі анкетування.

2) Визначте методи опитування та побудову анкети:

  • до анкети необхідно внести тільки ті запитання, які допоможуть досягти окресленої мети. Чим коротший час на опитування і чим зрозуміліше поставлені запитання, тим вірогідніше сподіватися на згоду респондентів співпрацювати;
  • готуючи анкету, насамперед напишіть передмову, у якій необхідно пояснити респондентові, хто до нього звертається і з якою метою;
  • користуйтеся структурованими, закритими запитаннями. Закриті запитання зручніше задавати і швидше на них відповідати, оскільки вони не потребують від респондента довгих розмірковувань. Відповіді на такі запитання також легше обробляти;
  • формулюйте запитання так, щоб вони були зрозумілі й конкретні. Слова мають бути зрозумілі для респондента;
  • не об’єднуйте двох різних запитань в одному;
  • ставте запитання, які охоплюють проблему загалом.

3) Перевірте розроблену анкету в дії.

4) Проведіть анкетування.

5) Оцініть інформацію, яка надійшла у відповідь.

6) Запропонуйте дії, до яких треба вдатись з метою розв’язання конкретних проблем.

§81. Газетні купони з питаннями

Для того, щоб отримати від громадян інформацію про їхні бажання і прагнення, місцева влада може розробити спеціальні переліки питань, які на відривних купонах розповсюджуються в місцевій пресі. Громадяни заповнюють такі анкети і поштою відсилають їх до мерії (або приносять особисто). Така форма роботи з громадянами ґарантує анонімність тим, хто її бажає.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Розробіть питання в такий спосіб, щоби вони стосувалися однієї теми.

2) Зберіть відповіді та проаналізуйте їх.

3) Визначте, що робити далі.

§ 82. Гарячі лінії

Гарячою лінією міськвиконкому або окремого відділу міської адміністрації може зателефонувати будь-який громадянин, який порушить питання щодо конкретної проблеми й отримає відповідь чергового представника ОМС. Упродовж неробочого часу запитання громадян слід записувати на автовідповідач. Щодня отримані запитання мають вивчатись відповідальним працівником владного органу, аби занепокоєння громадян не залишились без відповіді. Тим, хто працюватиме на лінії, інколи доведеться телефонувати громадянину, який вже дзвонив, щоб отримати додаткові дані і краще зрозуміти його проблеми. Такий вид роботи дозволяє не лише встановити зворотній зв’язок і оцінити його дієвість, а й свідчить про здатність місцевої влади реагувати на запити громадян.

 

Коротка інструкція до застосування.

1) Розробіть порядок роботи гарячої лінії.

2) Сповістіть громадян про роботу гарячої лінії; заохочуйте їх телефонувати.

3) Обробляйте всі повідомлення і відповіді. Таким чином ви визначите, на якому напрямку діяльності проблем найбільше.

§ 83. Гарячі лінії для скаржників, телефони довіри

Гаряча лінія для скаржників відрізняється від звичайної гарячої лінії тим, що на відміну від намагань розв’язати проблему в перебігу телефонної дискусії тут просто реєструються скарги; втім, у обох випадках влада мусить прореагувати на дзвінок належним чином. Громадянам, які висловлюють скарги телефоном, представлятись не обов’язково. Вони можуть оскаржити незаконні або безвідповідальні дії посадовців. Спеціальний телефон для скаржників може стати надійним знаряддям зворотного зв’язку з громадянами, а також дозволить декому просто висловити наболіле.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте необхідні ресурси: телефонна лінія (лінії), персонал, устаткування, місце розташування тощо.

2) Розробіть внутрішній порядок реагування на скаргу.

3) Розробіть критерії обробки даних по скаргах і процедуру додаткового збирання інформації та передачі її подальшим інстанціям.

4) Навчіть працівників, які розмовляють зі скаржниками, правильно і ввічливо говорити з людьми по телефону. Проінформуйте всіх співробітників про можливе переведення розмови на їхній номер та про ухвалені рекомендації щодо відповідей скаржникам.

5) Сповістіть громаду про відкриття гарячої лінії для скаржників і заохочуйте мешканців міста до її використання.

§ 84. Гаряча лінія (чат) в Інтернеті

Під час чату працівник ОМС або комунального підприємства може дати відповіді на запитання відвідувачів сайту. Питання і відповіді даються у письмовій формі. Для оперативності набором тексту відповідей може займатися модератор чату.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Повідомте про час та тему чату.

2) Визначте, хто і яким чином зможе взяти участь у чаті.

3) Підготуйте найважливіші для вас відповіді.

4) Подбайте про кваліфікованого модератора.

5) Не обов’язково відповідати на всі поставлені запитання і висловлені коментарі, якщо це перешкоджає логічному висловленню вашої думки.

6) Розгляньте можливість і доцільність публікації окремих питань та відповідей у ЗМІ.

§ 85. Години прийому громадян для надання консультацій

Відповідно до Закону України „Про звернення громадян” [6], керівники та інші посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язані проводити особистий прийом громадян. Прийом проводиться регулярно, у встановлені дні та години, у зручний для громадян час за місцем їх роботи і проживання.

Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок прийому громадян в органах місцевого самоврядування визначається їх керівниками. Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо розв’язати порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянинові повідомляється письмово або усно, за його бажанням.

Коли людина хоче поговорити з представником місцевої влади, її бажання слід виконати. Одна особа деколи здатна висловити точку зору тисяч людей.

 

Коротка інструкція до застосування.

1) Встановіть години прийому громадян, сповістіть про це громадян; завжди дотримуйтесь розкладу.

2) Розробіть порядок роботи з відвідувачами.

3) Оцініть міру дієвості реагування ваших працівників на запити відвідувачів.

§ 86. Гостьова книга на інтернет-сайті

Інтернет-сторінка також може стати інструментом збору інформації про думки людей з того чи іншого приводу. Гостьова книга дозволяє користувачеві залишити своє повідомлення для адміністратора сайту та його відвідувачів. Це своєрідна “книга відгуків і пропозицій” в Інтернеті.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Розмістіть посилання на гостьову книгу та запропонуйте відвідувачам сайту залишати в ній свої відгуки.

2) Постійно відслідковуйте відгуки і пропозиції відвідувачів та при потребі редагуйте зміст гостьової книги.

§ 87. Громадські наради у вузькому колі

Така нарада спрямована на отримання інформації та думок, а не на розв’язання якоїсь проблеми. Громадська нарада у вузькому колі передбачає окремі групи учасників і спостерігачів. Навколо столу ставлять чотири стільці; основна маса учасників сидить на певній відстані. Будь-хто може взяти слово, але для промови треба підійти до столу і зайняти один стілець. Таким чином, за столом щоразу сидять четверо співрозмовників. Той, хто висловився, залишає місце за столом для іншого учасника; той, хто бере слово, не може повторювати те, що казали до нього. Можна брати слово декілька разів, але кожного разу треба знову сідати за стіл.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте осіб, які прийдуть на нараду в якості учасників і спостерігачів.

2) Проведіть нараду, записуючи всі думки і репліки учасників.

3) Оцініть захід та його результати.

§ 88. Дебати

Дебати  — це обговорення якого-небудь питання, обмін думками з якогось приводу. Дебати можуть набувати багатьох форм, але завжди мають спільні ознаки: чіткий регламент виступів і коментарів, проект резолюції, який приймається або відхиляється, а також обмежена участь більшості присутніх. Утім, дебати та інші схожі заходи можна зробити більш представницькими, якщо запрошеним громадянам запропонувати завчасно підготувати перелік питань до обговорення.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Оприлюдніть тему дебатів і визначте зацікавлених осіб.

2) Визначте, хто має стати основними дійовими особами дебатів, і запросіть цих осіб.

3) Розробіть правила проведення дебатів.

4) Визначте, кому з представників ОМС відводиться чільна роль у перебігу дебатів; надайте цій особі всю необхідну інформацію і допоможіть їй у підготовці до виконання цієї ролі.

5) Визначте дату і час проведення прилюдних дебатів.

6) Проведіть дебати і спробуйте узгодити на них остаточну резолюцію.

§89. Ділові обіди з громадськими угрупованнями

Професійні асоціації чи бізнесові об’єднання, які хотіли б обговорити деякі питання з місцевими владними структурами, можуть влаштувати діловий обід або інший захід разом із службовцями ОМС. Запрошені представники влади мають не стільки говорити, скільки слухати. Типово запрошений урядовець виступає з промовою, після чого протягом певного часу відповідає на запитання. Можна зробити інакше: запрошена офіційна особа запитує присутніх про їхні турботи й думки, а потім відповідає на питання. Або призначається “опонент” запрошеного службовця, і вони удвох, по черзі, прилюдно висловлюються з якогось питання.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Подумайте, як можна організувати такі зустрічі; наприклад, дізнайтесь, чи у відділах міськвиконкому знають про такі зустрічі громадян і чи самі громадяни запрошують представників влади до них приходити “на філіжанку кави”.

2) Домовтеся, про що йтиметься і чи запланована яка-небудь доповідь.

3) Після проведення заходу не втрачайте зв’язків з громадянами, що брали у ньому участь.

§90. Звернення громадян

Згідно із Законом України „Про звернення громадян” [6], громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків з зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Звернення — це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Запровадьте систему діловодства звернень громадян відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України.

2) Впровадьте ефективну систему обміну інформацією в ОМС.

3) Оцініть міру дієвості реагування ваших працівників на запити відвідувачів.

§ 91. Майстерні

Майстерня  — це метод, що дозволяє виявити узгоджену думку населення стосовно якої-небудь проблеми. У майстерні беруть участь 25–30 осіб, яких збирають на цілий день для обговорення досліджуваного питання. Учасники вибираються так, щоб їх соціально-економічні ознаки загалом відповідали характеристикам всього населення. Обговорення питання будується за схемою: обговорення проблеми — виступ представників ОМС — обговорення проблеми — виявлення узгодженої думки всіх учасників. Майстерня структурно складається з декількох зв’язаних блоків — це: 1) вітання; 2) комбінація групової роботи, фокус-груп і виступів фахівців; 3) завершення роботи [1, 2, 3, 4].

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Сформулюйте питання для вивчення.

2) Підберіть учасників.

3) Виберіть осіб, що підготують презентації і виступи.

4) Проведіть захід.

5) Проаналізуйте результати.

§ 92. Неофіційні прийоми громадських організацій, громадян

Чималу користь та задоволення службовцям може дати спілкування з громадянами в неофіційному, розкутому середовищі. За такої нагоди представник органу врядування може виступити з промовою, взяти слово після чийогось виступу або просто слухати. Якщо офіційна особа висловить бажання саме так поспілкуватися з громадянами, жителі міста можуть самі організувати чи навіть власними силами провести спеціальний груповий захід. Для вас неважливо, хто саме проводить такий захід (громадська група, професійна асоціація або наукове товариство), головне в тому, що ви поспілкуєтеся з групою громадян.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Подумайте, як можна організувати такі зустрічі; наприклад, дізнайтесь, чи у відділах міськвиконкому знають про такі зустрічі громадян і чи самі громадяни запрошують представників влади до них приходити “на філіжанку кави”.

2) Домовтеся, про що йтиметься і чи запланована яка-небудь доповідь.

3) Після проведення заходу не втрачайте зв’язків з громадянами, що брали у ньому участь.

 

§ 93. Опитування громадян телефоном

Опитування телефоном дозволяє оперативно дізнатись про думки місцевих мешканців щодо якогось нагального питання. Втім, таке опитування вимагає навичок спілкування телефоном. Необхідно визначити, кому дзвонити, не помилитися з часом телефонування, правильно побудувати питання, зафіксувати і проаналізувати відповіді.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте коло опитуваних і складіть списки телефонних номерів.

2) Розробіть і перевірте на практиці “інструментарій” опитування телефоном.

3) Проведіть телефонне опитування та оцініть отриману інформацію.

§ 94. Скриньки для пропозицій

Скриньки для пропозицій громадян варто розставити в багатолюдних місцях — громадяни зможуть анонімно надавати вам свої пропозиції. Можна підготувати спеціальні форми з питаннями до громадян про роботу органу місцевого врядування.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Подумайте, де розмістити скриньки для пропозицій.

2) Призначте осіб, які відповідатимуть за аналіз пропозицій та відгуки на них. Стислі звіти про пропозиції, що надійшли та матеріали про дії міськвиконкому у відповідь можуть оприлюднюватись у місцевій пресі.

§95. Сусідські форуми

Сусідські форуми  — це відкриті неофіційні збори людей. Сусідський форум — це місце, де люди висловлюють свою думку про місцеві проблеми; міська рада інформує громадськість про свої нові рішення; рада може поцікавитися думкою людей відносно проектів, що реалізуються в їх населеному пункті; місцеві групи можуть інформувати людей про послуги, які вони надають або планують надавати; можуть зустрітися люди, які живуть в одному місті і стикаються з одними й тими самими проблемами.

Центральне місце в сусідських форумах відводиться самим людям, які діляться власним досвідом і допомагають шукати рішення місцевих проблем. На сусідський форум може прийти хто завгодно.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Подумайте, як можна організувати такі зустрічі; наприклад, дізнайтесь, чи у відділах міськвиконкому знають про такі зустрічі громадян і чи самі громадяни запрошують представників влади до них приходити.

2) Домовтеся, про що йтиметься і чи запланована яка-небудь доповідь.

3) Після проведення заходу не втрачайте зв’язків з громадянами, що брали у ньому участь.

§ 96. Телефорум

Інтерв’ю або ток-шоу на телебаченні в прямому ефірі можуть доповнюватися паралельним опитуванням думки глядачів з того чи іншого питання за допомогою голосування шляхом дзвінків або надсилання SMS -повідомлень на певні номери телефонів.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Продумайте, думку глядачів з якого питання ви хотіли би отримати і чи підходить це питання до основної теми телеінтерв’ю.

2) На початку телеінтерв’ю або ток-шоу повідомте глядачів, про їх думку з якого питання ви хочете дізнатися шляхом телефонного голосування та яким чином вони можуть проголосувати.

3) Постійно нагадуйте номери телефонів, за якими глядачі можуть голосувати.

4) Під кінець інтерв’ю або ток-шоу оголосіть результати опитування та прокоментуйте їх.

§ 97. Уповноважені щодо скарг громадян (громадські приймальні)

У різних відділах органу місцевого самоврядування можна призначити осіб, уповнова­же­них приймати скарги від громадян і обробляти відповідну інформацію. Таким чином ви покращуєте обслуговування громадян — адже нерідко буває, що громадяни усвідомлюють неможливість швидкого виправлення стану справ, але все одно хотіли б, щоби хтось їх вислухав і серйозно поставився до їхніх пропозицій. Якщо одна спеціально призначена особа розглядатиме скарги на постійних засадах, іншим службовцям вашого органу доведеться чути на власну адресу менше критики за бездіяльність.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте необхідні ресурси: працівник(и), телефонна лінія, місце для роботи тощо.

2) Розробіть внутрішній порядок реагування на скаргу.

3) Розробіть критерії обробки даних по скаргах громадян і процедуру додаткового збирання інформації та передачі її подальшим інстанціям.

4) Навчіть працівників, які розмовляють зі скаржниками, правильно і ввічливо говорити з людьми. Проінформуйте всіх працівників про можливе звернення до них з приводу скарги та про ухвалені рекомендації щодо відповідей скаржникам.

5) Сповістіть громаду про наявність працівника, уповноваженого приймати скарги, про те, де та як його можна знайти, і заохочуйте мешканців міста звертатися до нього.

§98. Фокусні групи

Фокусна група  — це збори відібраних громадян для оцінки вірогідних відповідей більшої групи громадян [7]. Створення спеціальних “фокусних груп” дозволяє в процесі обговорення проблеми дізнатись про якісний розподіл думок громадян, але не може визначити відповідні кількісні закономірності (яка кількість людей поділяє ту чи іншу думку). Фокусна група — це від 6 до 12 громадян, які півтори-дві години обговорюють якесь питання під керівництвом ведучого, котрий попри відкритий характер дебатів не дозволяє учасникам відходити від теми і скеровує перебіг розмови належним чином. У цьому процесі важливо спостерігати за спонтанними реакціями громадян та звертати увагу на видиму силу їхніх переконань і почуттів.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Знайдіть людину, яка зуміє провести дебати.

2) Укладіть список основних питань, думки з яких вам треба отримати.

3) Визначте потенційну аудиторію і зберіть “фокусну групу”.

4) Занотуйте всі думки і репліки, висловлені учасниками фокусної групи.

5) Проведіть аналіз почутого, прийміть рішення щодо подальших дій.

§ 99. Форум на інтернет-сайті

Форум   — це розділ інтернет-сайту (або окремий інтернет-сайт), на якому у відвідувачів є можливість ставити запитання, давати відповіді, коментарі тощо щодо певної теми, запропонованої адміністратором сайту або учасниками форуму. Розміщені повідомлення, як правило, постійно зберігаються на сайті.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте тематику форуму та розробіть його структуру.

2) Замовте технічне виконання фахівцям.

3) Призначте відповідального за модерацію форуму та аналіз поданих на ньому думок.

Контрольні запитання  

  1. Коротко поясніть технологію проведення фокусної групи.
  2. Якого роду інформацію можна одержати телефонним опитуванням?
  3. Хто має бути основними дійовими особами дебатів?
  4. У чому недоліки дебатів як методу одержання інформації?
  5. Які недоліки використання інтернет-технологій для одержання інформації?

Питання для обговорення  

  1. Охарактеризуйте дебати як метод участі громадян у місцевому самоврядуванні.
  2. Переваги і недоліки опитування мешканців телефоном як методу отримання інформації.
  3. У яких випадках, на вашу думку, слід використовувати такий метод отримання інформації від громадян, як газетні купони?
  4. Як треба використовувати інформацію, одержану від громадян?

 

Рлзділ 11. Діалог з громадянами та спільне прийняття рішень

Процес відкритого діалогу допоможе громадянам збагнути, що їхня влада просто не може одразу задовольнити всі потреби та бажання загалу. Так починаються перемовини між громадянами і органами врядування про належні шляхи використання завжди обмежених ресурсів. Налагодження сталого діалогу з громадянами для прийняття спільних рішень і, відповідно, спільної відповідальності за їх наслідків. Завдяки цим методам можна віднаходити новаторські й практичні рішення з багатьох питань життя громади, готувати майбутніх керівників самоврядної громади. Необхідність діалогу між ОМС і громадою можна довести і математично за допомогою теорії ігор (див. додаток В).

Розглянемо основні методи ведення діалогу з громадянами та спільного прийняття рішення.

§ 100. Громадські комісії

В українському законодавстві існує поняття „громадська комісія”, однак воно на практиці використовується, здебільшого, лише в одному випадку. Такі комісії попередньо опрацьовують особові справи так званих „черговиків” та проекти розпорядчих актів (рішень виконкому) щодо надання (закріплення) муніципального житла. Здебільшого членами цих комісій є винятково працівники виконавчих органів рад, працівники комунальних підприємств, депутати ради та представники інших служб чи відомств. Громадяни залучаються до їх роботи не так вже й часто, за винятком випадків розгляду їх звернень чи скарг, коли заявник (скаржник) включається до такої групи, відповідно до Закону України „Про звернення громадян”. Комісія, на відміну від дорадчого комітету, працює значно коротший термін і не розглядає питань, що вимагають “глибокої підготовки” [7, 6].

Рішення громадських комісій мають дорадче значення і є однією з підстав для ухвалення рішення колегіальним органом, наприклад, міською радою чи виконавчим комітетом або відповідною посадовою особою [7].

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте загальну ціль і конкретні завдання громадської комісії.

2) Визначте терміни існування комісії.

3) Визначте нормативно-правовий механізм заснування комісії.

4) Визначте, хто комплектуватиме комісію і хто затверджуватиме її повноваження.

5) Що і як дізнається громада про цей орган і його діяльність?

6) Чітко визначте порядок формування та затвердження персонального складу нового органу.

7) Поясніть членам громадської комісії обсяг наданих повноважень, цілі утворення органу, терміни його існування та характер і форму очікуваних дорадчих рекомендацій.

8) Визначте, де працюватиме цей орган, чи матиме він постійне приміщення або місце проведення засідань.

§101. Дорадчі (експертні) комісії, комітети і ради

Комісії, комітети і ради — це офіційні органи, які створені спеціальним наказом або рішенням іншого уповноваженого органу. Слово „дорадчий” (у [12] вжито термін „експертний”) означає, що відповідний орган на підставі вивчення інформації з різних джерел висуває рекомендації щодо прийняття місцевою владою важливих для громади рішень. Хоча такі рекомендації не мають обов’язкового характеру, факт віддзеркалення в них думок і сподівань громадян надає їм особливої ваги.

Дорадчий комітет (робоча група) — це здебільшого тимчасовий колектив, група волонтерів-представників територіальної громади та представників органів місцевого самоврядування, створений для розв’язання тих питань, що потребують поєднання різних функцій і залучення фахівців з різних галузей. Вони працюють у режимі проведення засідань і допомагають визначати інтереси громади з питань місцевого життя [8].

Метою утворення дорадчих комітетів є допомога у розв’язанні місцевих проблем і вдосконаленні функцій системи управління місцевих органів влади, впорядкування управління, оптимізація прямих і зворотних зв’язків з населенням через роботу з громадськістю міста. Дорадчі комітети виконують місію пілотних груп у розв’язанні питань із залучення громадян. Створення дорадчого комітету ініціюється, зазвичай, органами місцевого самоврядування або неурядовими, профільними в конкретній проблемі організаціями.

Дорадчий комітет може бути покликаний спостерігати, аналізувати та формувати висновки щодо перебігу реалізації стратегічного плану розвитку міста. Комітет також можна наділити консультативно-методичними функціями відносно суб’єктів реалізації плану. Завдання комітету — сприяти членам територіальної громади, громадським організаціям у реалізації наглядових функцій під час виконання стратегічного плану, підготовка обов’язкових для розгляду органами місцевого самоврядування рекомендацій тощо.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте загальну ціль і конкретні завдання дорадчої комісії, комітету або ради.

2) Визначте терміни існування органу.

3) Визначте нормативно-правовий механізм заснування органу (наприклад, згідно з рішенням міської ради або за розпорядженням мера міста тощо).

4) Визначте, хто комплектуватиме дорадчий орган і хто затверджуватиме його повноваження.

5) Що і як дізнається громада про цей орган і його діяльність?

6) Чітко визначте порядок формування та затвердження персонального складу нового органу.

7) Поясніть членам дорадчого органу обсяг наданих повноважень, цілі утворення органу, терміни його існування та характер і форму очікуваних дорадчих рекомендацій.

8) Визначте, де працюватиме цей орган, чи матиме він постійне приміщення або місце проведення засідань, чи ж, навпаки, існуватиме сам по собі, лише згідно з постановою про його створення.

§102. Консультаційні послуги експертів

Здебільшого консультаційні послуги надаються відповідно до контрактів з однією особою або групою осіб, які професійно обізнані в якійсь сфері діяльності. Хоча консультаційні послуги можуть безкоштовно надаватись добровільно, краще перебачити грошове винагородження консультантам — таким чином ті, хто укладають з ними контракт, можуть чіткіше визначити кількісні та якісні параметри очікуваної роботи.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте, консультації яких експертів вам знадобляться при розв’язанні певного питання.

2) Визначте і письмово викладіть обсяг очікуваної від консультантів діяльності, із зазначеними кінцевим продуктом, термінами роботи, винагородженням за послуги і особливостями спілкування з радниками в процесі спільної діяльності.

3) Обговоріть стратегію пошуку та інформування потрібних вам експертів.

4) Здійсніть розсилку своїх пропозицій потенційним консультантам.

5) Зустріньтеся з експертом, поясніть йому, що від нього вимагається.

6) Укладіть контракт.

§103. Наглядові комісії, комітети і ради

Діють на підставах, аналогічних до дорадчих комісій, комітетів та рад. Слово „наглядовий” означає, що такий орган матиме певний рівень контролю над результатами відповідної діяльності ОМС загалом або якогось його підрозділу.

Наглядові комісії, комітети або ради повинні здійснювати свою роботу відкрито для громадськості.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте загальну ціль і конкретні завдання наглядової комісії, комітету або ради.

2) Визначте терміни існування органу.

3) Визначте нормативно-правовий механізм заснування органу.

4) Визначте, хто комплектуватиме наглядовий орган і хто затверджуватиме його повноваження.

5) Визначте, як здійснюватиметься фінансування органу.

6) Визначте, що і як дізнається громада про цей орган і його діяльність.

7) Чітко визначте порядок формування та затвердження персонального складу нового органу.

8) Поясніть членам наглядового органу обсяг наданих повноважень, цілі утворення органу, терміни його існування та характер діяльності.

9) Визначте, як часто члени комісії збиратимуться на свої засідання.

10) Визначте, чи будуть засідання наглядового органу відкритими для громадськості.

11) Визначте, які взаємини у членів наглядового органу з тими, за ким він здійснюватиме нагляд.

12) Визначте, де працюватиме цей орган, чи матиме він постійне приміщення або місце проведення засідань, чи ж, навпаки, існуватиме сам по собі, лише відповідно з постановою про його створення.

§104. Наставницька допомога громадським лідерам

У деяких містах ОМС організовують різноманітні школи молодих лідерів, місцевого самоврядування, стратегічного планування розвитку міст тощо, які передбачають спільну роботу зі службовцями міськвиконкому, інформування про функціонування владних структур і дають можливість здійснити свій внесок у самоврядування. Очевидно, такого роду наставництво забирає в міської адміністрації чимало часу і зусиль, але водночас надає змогу малим коштом отримати допомогу обізнаних лідерів громад, котрі в свою чергу виграють від свого особливого статусу, від більшої поінформованості і від наданих їм можливостей зіграти вагомішу роль у втіленні змін на краще.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Розробіть порядок інформування громадян про наставницьку допомогу лідерам неурядових організацій та її цілі.

2) Проведіть зустріч з громадськими лідерами, які висловили інтерес до такої програми.

3) Визначте ті сфери своєї діяльності, де громадські лідери можуть вам допомогти і хотіли би долучитися до спільної роботи.

4) Домовтесь із громадськими лідерами про тривалість наставницької програми.

5) Визначте конкретні види або напрямки вашої діяльності, у які громадські лідери бажали б зробити свій внесок.

6) Зафіксуйте вашу домовленість у якомусь спеціальному документі.

7) Передбачте вручення громадським лідерам якихось посвідчень або дипломів про проходження пропонованого їм курсу навчання.

§105. Омбудсмен

Омбудсмен  — це особа, яка допомагає в розв’язанні суперечок між двома або більше сторонами. Омбудсмен — інновація, запозичена з Скандинавії, — виступає посередником між урядовцями та громадянами. Оскільки омбудсмени є незалежними від урядових структур, вони можуть досить сміливо діяти з метою розв’язання проблем, які породжують скарги з боку громадян. Омбудсмен заслуховує обидві сторони і з усією неупередженістю намагається допомогти їм порозумітися. Омбудсмен є не лише арбітром при виникненні суперечок; завдяки цій особі стає можливим безперервне спілкування громадян з ОМС. У США омбудсмен, як правило, виконує свої обов’язки за певну платню або навіть є штатним працівником ОМС. В Європі омбудсмени на місцевому рівні працюють на громадських засадах.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте коло обов’язків омбудсмена та можливість виділення необхідних фінансових та інших ресурсів.

2) Розробіть критерії призначення омбудсмена.

3) Знайдіть відповідну особу.

4) Сповістіть громадськість про функції та обов’язки омбудсмена.

§106. Профільні комісії, комітети і ради

Комісії, комітети і ради — це офіційні органи, які створюються спеціальним наказом або рішенням іншого уповноваженого органу. Слово „профільний” означає спеціалізованіші повноваження і дещо більший вплив на конкретну діяльність органів місцевого врядування, ніж у інших комісій, комітетів або рад.

Оскільки рішення профільної комісії (комітету, ради) визначатимуть особливості роботи того органу, для якого розробляються ним рекомендації, положення про профільну комісію має чітко визначити всі її функції.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Визначте загальну ціль і конкретні завдання профільної комісії, комітету або ради.

2) Визначте терміни існування органу.

3) Визначте нормативно-правовий механізм заснування органу.

4) Визначте, хто увійде до комісії і хто затверджуватиме її повноваження.

5) Визначте, як здійснюватиметься фінансування роботи комісії.

6) Визначте, що і як дізнається громада про цей орган і його діяльність.

7) Чітко визначте порядок формування та затвердження персонального складу нового органу.

8) Визначте, яким кваліфікаційним вимогам мають відповідати члени комісії.

9) Поясніть членам нового органу обсяг наданих повноважень, цілі утворення, органу, терміни його існування та особливості його діяльності.

10) Визначте, як часто збиратиметься комісія (комітет, рада) на свої засідання.

11) Визначте, чи будуть засідання комісії відкритими для громадян.

12) Визначте, кому надаватиме комісія (комітет, рада) свої пропозиції. Хто їх затверджуватиме? Хто відповідатиме за виконання?

13) Визначте, де знаходитиметься і працюватиме цей орган, чи матиме він постійне приміщення або місце проведення засідань, або ж, навпаки, існуватиме сам по собі, лише у відповідності з постановою про його створення.

§107. Служби забезпечення участі громадян у самоврядуванні

Спеціально створена при ОМС служба забезпечення участі громадян у самоврядуванні на постійних засадах надаватиме допомогу тим громадянам, які б хотіли безпосередньо долучитись до управління містом, і водночас допомагатиме посадовцям і навчатиме їх використовувати участь громадян у самоврядуванні для покращання власної роботи. Ця служба не займатиметься розв’язанням конкретних проблем; тут здійснюватиметься координація навчальних заходів, роботи з громадськими організаціями і заходів з розповсюдження тематичних матеріалів. Якщо працівникам відділів міськвиконкому в процесі все ширшого залучення громадян до своєї роботи знадобляться допомога або фахівці із залучення громадян, зазначена служба зможе запропонувати відповідні послуги.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Проведіть нараду керівників відділів з метою визначення потреб громадян щодо їх залучення до самоврядування.

2) Визначте коло обов’язків такої служби.

3) Визначте, які саме ресурси і приміщення міська влада може виділити для формування нової служби.

4) Розробіть список посадових обов’язків керівника нової служби.

5) Підберіть працівника, який очолить службу.

6) Визначте характер взаємодії нової служби та інших департаментів міськвиконкому.

7) Оприлюдніть інформацію про нову службу.

§108. Спільні планувальні заходи

Здебільшого спільні планувальні заходи доцільні з самого початку існування якоїсь ініціативи або проекту, наприклад, розробки стратегічного плану. Втім, такі спільні заходи можна також проводити для дослідження думок, поглядів та планів громадян щодо конкретного проблемного питання. Спільне планування відрізняється від інформаційних заходів тим, що відбувається не один раз, а декілька, а учасники мають нагоду разом попрацювати хоча б декілька разів. Громадяни висловлюють свої ідеї, проводять власні дослідження і подають пропозиції щодо планів, які затверджуватимуться ОМС. Якщо громадяни бажають долучитися до процесу планування, важливо визначити ті обов’язки, які вони зможуть виконувати. Участь громадян в проекті з самого його початку означає, що вони дійсно хочуть шукати шляхи розв’язання проблеми, яка впливає на життя місцевої спільноти.

 

Коротка інструкція щодо застосування.

1) Підготуйте та впорядкуйте інформацію щодо програми або проекту, які потребують планувальних дій.

2) Встановіть зв’язок з особами або групами громадян, на яких впливатиме реалізація програми або проекту, і запросіть їх на першу робочу зустріч.

3) Проведіть презентацію програми або проекту та запропонуйте увазі присутніх необхідні пояснення.

4) Розробіть порядок і графік планувальних заходів.

5) Визначте, хто братиме участь у процесі планування.

6) Визначте потенціал кожного учасника планувального процесу і роль, яку відіграватиме кожна причетна особа.

7) Здійсніть перегляд цілей планувального процесу.

8) Проведіть планувальні заходи.

За обрання будь-якого методу важливо ґарантувати громадянам можливість:

  • висловитися;
  • взаємодіяти з органами місцевого самоврядування та іншими громадянами;
  • взяти участь у формуванні принципів діяльності;
  • долучитися до розробки плану дій або відповідного рішення [8].

Не існує кращих або гірших методів залучення громадян. Кожен з них може стати найдієвішим, якщо застосувати його у відповідній ситуації, у відповідному місці, для відповідної аудиторії, у відповідний час, з відповідною метою і згідно з перевіреними методиками. Обраний вами метод має кількісно та якісно максимізувати діалог між зацікавленими особами і поглибити розуміння різних підходів, яких вони дотримуються.

Для обрання методів участі громадян потрібно поставити собі контрольні запитання:

1) які часові рамки визначено для прийняття рішення чи розв’язання проблеми?

2) які ви маєте у своєму розпорядженні ресурси?

3) хто є зацікавленими особами?

4) яка кількість зацікавлених осіб?

5) наскільки громадяни усвідомлюють характер проблеми?

6) наскільки готові громадяни та працівники органів місцевого самоврядування взяти участь у конкретній формі співпраці?

7) чи дозволить такий метод взяти до уваги цінності та погляди зацікавлених осіб?

8) яких ресурсів вимагає організація такого методу?

9) хто координуватиме його роботу? [8]

Рівень залучення громадян у різних містах відрізняється. Більшість органів місцевого самоврядування в Центральній і Східній Європі роблять процес самоврядування дедалі відкритішим. Програми, спрямовані на активізацію участі громадян у самоврядуванні, повинні сприяти доступу до інформації, встановлювати двосторонні комунікаційні канали, мати адміністративну структуру, щоб відповідати на зауваження громадян, підтримувати роботу волонтерів, впроваджувати програми з підвищення активності громади, а також створювати взаємини партнерства з неурядовими громадськими організаціями та іншими групами громади.

Залучення громадян до визначення потреб і пошуку пропозицій щодо розв’язання проблем допомагає органам місцевого самоврядування використати обмежені ресурси належним чином. До того ж, громадяни вчаться, як обговорювати, аналізувати і вирішувати проблеми.

Участь громадян у місцевому самоврядуванні — це засіб уникнення появи проблем, а не лише засіб їх розв’язання. Практика свідчить, що там, де місцеві органи влади стимулюють співпрацю з громадою ефективніше, розв’язується чимало соціальних, економічних і політичних проблем. І, зрештою, участь громадян у місцевому самоврядуванні — це невід’ємна частина демократичного державного устрою.

Працівники органів місцевого самоврядування набагато частіше, ніж звичайні громадяни, зустрічаються з різноманітними конфліктами інтересів і стають перед необхідністю їх розв’язання. Зробити це нелегко без зрозуміння механізмів, які керують такими конфліктами, а також без знання перешкод і пасток, які можуть зустрітися під час роботи над цими та іншими проблемами в громадах.

Контрольні запитання  

  1. Хто такий омбудсмен?
    1. Коротко поясніть технологію залучення експертів.
    2. Що потрібно знати для обрання відповідного методу залучення громадян?
    3. Охарактеризуйте громадські комісії як метод участі громадян у місцевому самоврядуванні.
    4. Охарактеризуйте дорадчі комісії як метод участі громадян у місцевому самоврядуванні.

Питання для обговорення  

  1. Які вам відомі механізми співпраці ОМС з громадськими організаціями?
    1. Як ви розумієте термін „громадянське суспільство ” ?
    2. Чому, на в ашу думку, ОМС вигідно стимулювати участь громадськості в місцевому самоврядуванні?

Ситуаційна вправа  

Фінансування освіти

Міській владі не вистачає коштів на фінансування закладів освіти — їх ремонт, придбання обладнання, оплату комунальних послуг тощо. Наприклад, у місті існує два дитячих садки. Міська влада вирішила закрити один з них в зв’язку з браком коштів на фінансування його діяльності та необхідний капітальний ремонт. Обидва дитячих садки завантажені менш ніж на половину і можуть прийняти дітей з іншого дитячого садка. Дитсадок, який планується залишити, розміщений у пристосованому приміщенні, задовільно забезпечений матеріальною базою, проте знаходиться на околиці міста і значно віддалений від основної його частини. Приміщення дитячого садка готова викупити або взяти в довготермінову оренду приватна школа іноземних мов.

Завдання :

Визначити зацікавлені сторони та підібрати методи взаємодії з кожною з них.

 

Список використаної та рекомендованої літератури

  1. Воркшоп // Работа с населением муниципалитета. — № 7 от 07.01.2005.
  2. Воркшоп // Работа с населением муниципалитета. — № 8 от 15.01.2005.
  3. Воркшоп // Работа с населением муниципалитета. — № 9 от 23.01.2005.
  4. Воркшоп // Работа с населением муниципалитета. — № 10 от 30.01.2005.
  5. Граждане как партнеры. Руководство ОЭСР по информированию, консультациям и активному участию общества в разработке политического курса. /Марк Грембергер/ Пер. с англ. — М: Издательство „ Весь мир ” , 2002. — 120 с.
  6. Закон України „ Про звернення громадян”// Відомості Верховної Ради, 1996, №47.
  7. Залучення громадян до діяльності органів місцевого самоврядування: Навч. посіб./ І. Бураковський, В. Зайчикова, С. Максименко, І. Парасюк. — За ред. І. Бураковського. — К.: УНІСЕРВ, 2004. — 80 с.
  8. Ільків Н., Карий О., Кушнаренко О., Ликов О., Оробець Ю., Рабцун В., Ткаченко С., Чуйко Г., Фенрих П., Берман Е. Рада та громада або як залучати громадян до місцевого самоврядування. Посібник для працівників органів місцевого самоврядування. — К.: Академпрес, 2003. — 132 с.
  9. Королько В.Г. Паблик рілейшинз. Наукові основи, методика, практика. Підручник, 2-е вид. доп. — К.: Видавничий дім „ Скарби”, 2001. — 400 с.
  10. Кращий досвід громадських слухань в Україні. /Під ред. Люби Шари. — К: Фонд „Європа ХХІ”, 2001. — 47 с.
  11. Крикавський Є., Чухрай Н. Промисловий маркетинг: Підручник. 2-ге вид. — Львів: Видавництво Національного університету „ Львівська політехніка”, 2004. — 472 с.
  12. Постанова Кабінету Міністрів України „ Про Порядок залучення представників громадських організацій до спостережень за зміною цін і тарифів на товари та послуги, що реалізуються населенню, і рівнів заробітної плати працівників галузей економіки” від 15 січня 2005 р. №39.
  13. Прошко В., Пархоменко В. Мерія і громадяни: довіра через співпрацю. — К: Інститут демократії імені Пилипа Орлика, 1997.

 

 

Для успішного опрацювання матеріалу даної глави рекомендуємо спочатку ознайомитися з наступними документами:

  • Закон України „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”.
  • Закон України „Про інформацію”.
  • Закон України „Про інформаційні агентства”.
  • Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
  • Закон України „Про телебачення і радіомовлення”.
  • Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Базовим рівнем участі громадян вважають інформування. Тільки маючи повний доступ до інформації про плани чи дії влади, громадяни зможуть довіряти їй та підтримати її починання. Про окремі механізми надання інформації ми вже згадували у попередній главі. У наступних розділах зупинімось детальніше на інформаційній діяльності органів місцевого самоврядування та особливостях взаємодії з „четвертою владою” — засобами масової інформації.

^