Місцева рада в організаційній основі самоврядування

Місцева рада в організаційній основі самоврядування

Мета теми: розкрити місце представницьких органів на рівні поселень у системі місцевого самоврядування

Завдання теми:

1. розглянути порядок формування рад поселенського рівня;
   1. проаналізувати повноваження рад поселенського рівня;
   2. вивчити форми діяльності місцевих рад та правовий статус депутатів.

Навчальні результати теми:

Після вивчення теми слухачі повинні вміти:

1. визначати місце рад поселенського рівня в системі місцевого самоврядування;
2. відрізняти ради поселенського рівня від органів спільної компетенції територіальних громад;
3. визначати основні механізми та форми діяльності рад;
4. аналізувати правовий статус депутатів місцевих рад.

Структура теми:
1.2.1. Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня
1.2.2. Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня
1.2.3. Компетенція представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня
1.2.4. Правовий статус та форми діяльності депутатів місцевих рад
1.2.5. Посадові особи та форми діяльності представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня

1.2.1. Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня

Неодмінною умовою успішного функціонування системи місцевого самоврядування на рівні окремих поселень є наявність представницького органу, що набув в Україні форму рад.
Необхідність формування представницьких органів обумовлена рядом чинників. По-перше, територіальна громада в сучасних умовах не може здійснювати управління на більш-менш постійній основі. Внаслідок цього вона вимушена утворювати орган, який би представляв її інтереси у взаєминах з виконавчими органами місцевого самоврядування, державною владою, іншими місцевими співтовариствами, підприємствами, установами, громадянами. Таким чином, при представницькій формі демократії один політичний суб’єкт (рада) виконує роль представника іншого політичного суб’єкта (громади).

Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у цивільних відносинах

1. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Цивільний Кодекс України

По-друге, представницька демократія володіє певними перевагами, у порівнянні з безпосередньою. Пов’язано це насамперед з тим, що, на відміну від переважної більшості пересічних громадян, депутати місцевих рад внаслідок, як правило, більш високого рівня освіти, досвіду, можливостей підвищувати кваліфікацію, добробуту, постійної взаємодії з центрами прийняття рішень тощо, краще розуміють місцеві інтереси, можуть порівняти поточні та стратегічні інтереси громади, несуть специфічну відповідальність за свої дії. Саме тому розглянуті раніше різноманітні форми безпосередньої демократії на місцевому рівні повинні органічно доповнюватися представницькою демократією, яка в Україні існує у формі рад. Представницькі та безпосередні форми демократії на місцевому рівні не лише доповнюють, але й обмежують одна одну, створюючи систему політичних противаг: громада не дає зосередити всю повноту владу в руках ради, а правила організації безпосередньої демократії, що встановлюються радою, запобігають охлократії.
По-третє, завдяки власним представникам, соціальна спільнота усвідомлює себе в якості такої і може виступати в як єдина консолідована політична сила, адже саме депутатський корпус більш ефективно здійснює артикуляцію (представлення, поширення, оголошення) місцевого інтересу, їх агрегацію (співставлення та вибір найбільш суттєвого) та захист.

1.2.2. Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня

Рада обирається місцевим співтовариством на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні і виражає волю всього населення поселення, надаючи їй загальнообов’язкового характеру і здійснюючи в такий спосіб владні функції.

Стаття 2. Основні засади місцевих виборів

1. Депутати сільських, селищних, міських рад та сільські, селищні, міські голови обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад.
2. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища.
3. Вибори депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним поділом.

Про вибори депутатів Верховної Ради України Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів / Закон України №1667-ІV

На Ваш погляд, чи відповідає пропорційна система виборів до міських рад природі місцевого самоврядування?

Чисельний склад рад України неоднаковий навіть для поселень з одним адміністративним статусом, хоча й у рамках, заданих Законом України “Про вибори депутатів Верховної Ради України Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Згідно з цим законом, загальний склад ради визначається відповідно до чисельності населення у поселенні.

Стаття 16. Визначення загального складу місцевих рад

4. Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити при чисельності:

до 1 тисячі жителів — від 12 до 15 депутатів;
до 3 тисяч жителів — від 16 до 26 депутатів;
до 5 тисяч жителів — від 20 до 30 депутатів;
до 20 тисяч жителів — від 30 до 36 депутатів;
до 50 тисяч жителів — від 30 до 46 депутатів;
до 100 тисяч жителів — від 36 до 50 депутатів;
до 250 тисяч жителів — від 40 до 60 депутатів;
до 500 тисяч жителів — від 50 до 76 депутатів;
до 1 мільйона жителів — від 60 до 90 депутатів;
до 2 мільйонів жителів — від 76 до 120 депутатів;
понад 2 мільйони жителів — від 76 до 150 депутатів.

Про вибори депутатів Верховної Ради України Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів / Закон України №1667-ІV

Яким, на Ваш погляд, є оптимальним чисельний склад місцевих рад?

Депутатом може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років. Право висування кандидатів у депутати реалізується виборцями через місцеві організації партій (блоки) або шляхом самовисування (депутати сільської та селищної рад).

Чи повинен кандидат в депутати проживати на території відповідної територіальної громади?

1.2.3. Компетенція представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня

Закон України “Про місцеве самоврядування” визначив понад 50 питань виняткової компетенції місцевих рад. Власне, їхня значимість у житті територіального колективу і дозволяє говорити про головну роль ради в системі місцевого самоврядування.

Повноваження сільських, селищних, міських рад можна розділити на наступні групи:

Організаційні повноваження

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте організаційні повноваження ради

Представницькі повноваження

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте представницькі повноваження ради

Кадрові повноваження

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте кадрові повноваження ради

Контрольні повноваження

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте контрольні повноваження ради

Повноваження щодо планування та територіального розвитку

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте повноваження ради щодо планування та територіального розвитку

Фінансові повноваження

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте фінансові повноваження ради

Повноваження щодо управління власністю

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте повноваження ради щодо управління власністю

Повноваження щодо регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища

Проаналізуйте ст. 26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” та визначте повноваження ради щодо регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища

Повноваження рад певною мірою залежать від статусу поселення. Так, рада міста з районним поділом визначає обсяги і межі повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах, а рада міст обласного значення утворює за погодженням з відповідними управліннями Міністерства внутрішніх справ місцевої міліції.
У зв’язку з тим, що значна кількість законів України, визначаючи повноваження місцевого самоврядування, оперує родовою категорією „органи місцевого самоврядування” не конкретизуючи, представницькі чи виконавчі органи маються на увазі, то фактично в залежності від конкретного міста ради можуть приймати рішення, які в інших містах вирішуються виконавчими органами ради.

Відповідно до ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування мають право вирішувати будь-яке питання, що не вилучене з їхньої компетенції.

1.2.4. Правовий статус та форми діяльності депутатів місцевих рад

Компетенцію ради реалізують депутати, колегіально вирішуючи питання, що виносяться на її розгляд. Депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста, який відповідно до Конституції України і Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради України Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради — представницького органу місцевого самоврядування, він наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів. Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю (за виключенням секретаря ради).

Зробить аналіз депутатського корпусу ради Вашого поселення останніх трьох скликань за статтю, освітніми, партійними, професійними, віковими характеристиками

Депутатські фракції місцевих рад формуються на партійній основі депутатами місцевих рад (крім депутатів сільських, селищних рад), обраними за виборчим списком відповідної місцевої організації політичної партії (виборчого блоку політичних партій).

Депутат місцевої ради має обов’язки та права у своєму виборчому окрузі.

Стаття 10. Обов’язки депутата місцевої ради у виборчому окрузі

1. У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов’язаний:

1) підтримувати зв’язок з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;
2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;
3) брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;
4) вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;
5) визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

Стаття 11. Права депутата місцевої ради у виборчому окрузі

1. У виборчому окрузі депутат місцевої ради має право:

1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня;
2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;
3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;
4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою;
5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов’язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

1. При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право:

1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання;
2) на невідкладний прийом;
3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Про статус депутатів місцевих рад / Закон України №93-ІV

Закон також фіксує порядок розгляду депутатом пропозицій, заяв та скарг громадян, правовий статус депутатського звернення, право на невідкладний прийом та одержання необхідної інформації, право вимагати усунення порушення законності, порядок звітування та зустрічей депутата перед виборцями, виконання їх доручень, що надає депутатові можливість своєчасно виявляти інтереси територіальної громади.
Законом передбачене широке коло форм роботи депутата, як сесійних, так і позасесійних, зокрема депутатський запит та запитання, депутатські пропозиції та зауваження, право порушувати питання про перевірку діяльності органів влади на території діяльності ради, установ, підприємств та організацій, право на об’єднання в депутатські групи та фракції, участі в роботі інших органів самоврядування.

Зрозуміло, що для ефективного та дієвого здійснення своїх повноважень, представлення та реалізації інтересів територіальної громади депутати повинні володіти рядом гарантій своєї діяльності. Законом України „Про статус депутатів місцевих рад” передбачене широке коло гарантій, основними з яких є: непорушність повноважень депутата, особливий характер притягнення до кримінальної відповідальності, звільнення від службових обов’язків на час виконання депутатських обов’язків, звільнення з роботи. Депутатові надається право на безоплатний проїзд та можливості підвищення професійного рівня, отримання юридичної та інформаційної допомоги, причому за невиконання вимог закону щодо гарантій депутатської діяльності посадові особи несуть відповідальність. Депутат місцевої ради може мати до п’яти помічників на громадських засадах, а також формувати свій депутатський фонд.

Зробить аналіз взаємодії депутатів ради Вашого поселення з територіальними громадами

1.2.5. Посадові особи та форми діяльності представницьких органів місцевого самоврядування поселенського рівня

Частина депутатів ради володіють особливим статусом, будучи посадовими особами ради. До них належать секретар ради та голови її постійних та контрольних комісій.
Секретар сільської, селищної, міської ради обирається за пропозицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі. Він не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

До повноважень секретаря сільської, селищної, міської ради відносяться:

1. скликання сесії ради у випадках неможливості або немотивованої відмови голови сільської, селищної, міської ради її скликати;
   1. повідомлення депутатам і доведення до відома населення інформації про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
   2. ведення засідання ради та підписання її рішень у випадках неможливості або немотивованої відмови голови сільської, селищної, міської ради скликати сесію;
   3. організація підготовки сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;
   4. забезпечення своєчасного доведення рішень ради до виконавців і населення, організація контролю за їх виконанням;
   5. за дорученням сільського, селищного, міського голови секретар координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
   6. сприяння депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
   7. організація за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
   8. забезпечення зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечення доступу до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
   9. вирішення за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інших питань, пов’язаних з діяльністю ради та її органів.

Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради. За посадою він входить до виконавчого комітету ради. Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Однією з неодмінних умов політико-управлінської діяльності ради є те, що вона приймає рішення в колегіальному порядку. Політичний зміст колегіальності полягає у тому, щоб знайти найбільш вірне рішення, що нерідко відбиває різні точки зору, поступки між різноманітними угрупованнями виборців, які мають своїх представників у раді. Найважливішою організаційно-правовою і політичною формою діяльності ради є сесія. Тільки в рамках сесії рада діє як колегіальний представницький орган, орган політичного управління. Зміст цього періоду становлять пленарні засідання ради, а також засідання постійних комісій, що проводяться з метою реалізації повноважень ради, шляхом розгляди питань порядку денного і прийняття рішень.

Сесії міських рад скликаються міським головою або секретарем ради не менше одного разу на квартал. Закон України “Про місцеве самоврядування” також передбачив ряд положень, що врівноважують можливості депутатського корпусу і голови здійснювати свої функції в раді. Якщо ані голова, ані секретар ради у випадках неможливості або немотивованої відмови голови скликати сесію головою у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу депутатів, сесія може бути скликана третиною депутатів від складу ради або постійною комісією ради. Якщо голова і секретар відмовилися відкрити і вести сесію, її відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликається сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради один із депутатів цієї ради. Той же депутат підписує протокол проведеної таким чином сесії і прийняті нею рішення.
Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської, районної у місті ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніше ніж через місяць після обрання ради у правомочному складі. Її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії. Він інформує раду про підсумки виборів депутатів та сільського, селищного, міського голови і визнання їх повноважень.

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова або секретар ради у випадках немотивованої відмови або неможливості з боку голови; сесію районної у місті, районної, обласної ради — голова ради або його заступник. У випадку немотивованої відмови або неможливості відкрити та вести сесію секретарем ради сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради — один з депутатів цієї ради.
Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради. Регламент визначає порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії.

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради — головою відповідної ради, у разі їх відсутності — відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, заступником голови районної в місті, районної, обласної ради, а у випадку немотивованої відмови або неможливості відкрити та вести сесію секретарем ради — депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Зробіть порівняльний аналіз кількості сесій ради Вашого поселення останніх трьох скликань.

Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Усі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

Постійні комісії за дорученням ради, голови, заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках — на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.
Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності — заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою.

Певними особливостями володіють тимчасові контрольні комісії ради. Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.

Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з її роботою.

Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.

Розгляньте модель місцевого самоврядування на рівні міста та визначте роль ради

Таким чином, не можна не помітити значні позитивні зміни на шляху розвитку представницьких органів місцевого самоврядування. Удосконалюється процедура підготовки і прийняття рішень, оновлюються форми взаємодії представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування, розширюються засоби зв’язку цих органів з населенням, встановлюються правові механізми співробітництва з органами державної влади центрального і регіонального рівнів. Водночас навряд чи можна визнати задовільними темпи і глибину змін. У багатьох випадках представницькі органи самоврядування дотримуються порядку роботи, визначеного у свій час законодавством про місцеві ради. При цьому помітна крайня нерівномірність змін — одні ради далеко пішли по шляху відмови від радянської практики, інші тільки починають усвідомлювати себе як самостійну ланку політичного управління. Не можна не помітити існуючу в окремих містах тенденцію до перетворення рад на слухняних виконавців волі голів і виконкомів, що суперечить моделі самоврядування, закладеній у законодавстві України. Результатом подібних процесів може стати переродження представницьких органів у стан старих рад, які виконували роль “демократичної” декорації для прикриття всевладдя партійної і державної номенклатури.