Загальні збори громадян

Загальні збори громадян

Загальні збори громадян є найдавнішою формою демократії. Відповідно до закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” [5]:

Загальні збори   — це зібрання всіх чи частини мешканців села (сіл), селища, міста для розв’язання питань місцевого значення.

Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у розв’язанні питань місцевого значення. Законодавець не наділив загальні збори правом приймати місцеві нормативні акти, але потенційно це найсильніша за рівнем впливу на місцеву владу форма безпосередньої демократії.

Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається Законом України „Про місцеве самоврядування” [ 5 ] , Постановою Верховної Ради „Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні” [ 15 ] та статутом територіальної громади.

Загальні збори громадян (далі  — збори) скликаються за місцем проживання громадян (села, селища, мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення) для обговорення найважливіших питань місцевого життя.

Рішення загальних зборів громадян повинні враховуватися органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

У роботі зборів мають право брати участь громадяни, які досягли 18 років і постійно проживають на відповідній території. У зборах не беруть участі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, яких утримують в місцях позбавлення волі, а також особи, які знаходяться за рішенням суду в місцях примусового лікування. У роботі зборів можуть брати участь депутати рад ОМС, представники державних органів, трудових колективів, об’єднань громадян.

Збори скликаються за необхідністю, але не менш як один раз на рік і є правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів (конференції) представників громадян — не менш як двох третин представників відповідних територіальних утворень [83].

При розгляді і розв’язуванні питань збори керуються Конституцією і законами України, указами Президента України, іншими актами законодавчої і виконавчої влади, рішеннями відповідних Рад народних депутатів та їх виконавчих органів.

Рішення зборів, прийняті в межах чинного законодавства, є обов’язковими для виконання органами територіальної самоорганізації громадян, усіма громадянами, які проживають на відповідній території [15].

§31. Компетенції зборів

До компетенції зборів належить: 1) розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування в межах Конституції і законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям; 2) обговорення проектів рішень рад ОМС та їх органів з важливих питань місцевого життя; 3) внесення пропозицій з питань порядку денного сесій рад ОМС та їх органів; 4) заслуховування інформацій голів рад, керівників їх органів, звітів керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідних адміністративно-територіальних одиниць, в разі необхідності — порушення перед відповідною радою питання про притягнення окремих посадових осіб до відповідальності; 5) інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими органами рішення, перебіг їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси громадян; 6) обрання громадських комітетів і ОСН; затвердження їх статутів (положень), внесення змін і доповнень до них, розв’язування питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) ОСН, а також про відставку окремих їх членів; 7) встановлення структури, штатів, затвердження витрат на утримання створюваних зборами органів та умов оплати праці їх працівників; 8) надання згоди на внесення до складу місцевого господарства об’єктів, які створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, на продаж або безоплатну передачу цих майнових об’єктів іншим суб’єктам власності; 9) внесення пропозицій щодо передачі або продажу в комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування місцевого господарства; 10) розв’язування питань щодо об’єднання коштів населення, а також за згодою підприємств, організацій і установ, які не входять до складу місцевого господарства, їх коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, благоустрій населених пунктів, на заходи з охорони навколишнього природного середовища; внесення відповідних пропозицій з цих питань місцевим радам та їх виконавчим органам; 11) розгляд питань про подання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, одиноким престарілим громадянам, багатодітним сім’ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд місцевих рад та їх органів; 12) внесення пропозицій щодо встановлення радами ОМС місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик; 13) розгляд питань про найменування, перейменування населених пунктів, вулиць, перепідпорядкування сіл, селищ; внесення відповідних пропозицій з цих питань; 14) обговорення питань, пов’язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприянням радам, державним органам у проведенні робіт з ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформацій виконавчих органів місцевих рад про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення; 15) обговорення поведінки осіб, які порушують громадський порядок, внесення подання до державних і громадських органів про притягнення цих осіб до відповідальності; 16) обговорення інших питань, що зачіпають інтереси населення відповідної території.

Збори мають право звертатися з пропозиціями до відповідних рад, державних органів, інших органів місцевого і регіонального самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов’язані розглянути ці пропозиції та інформувати у місячний строк про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.

Загальні збори громадян мають право приймати рішення про дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення.

§ 32. Скликання зборів

Збори скликаються головою ради або її виконавчим органом, громадськими комітетами і радами самоврядування. Збори скликаються за пропозицією не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні, депутатів Ради, членів постійної комісії, депутатської групи, трудового колективу, об’єднання громадян. У випадках, коли скликання зборів пов’язане з певними організаційними труднощами, можуть скликатися збори (конференції) представників громадян населених пунктів, мікрорайонів, житлових комплексів, вулиць, кварталів, будинків та інших територіальних утворень. Норми представництва на них визначаються відповідною радою, її виконавчим органом або ОСН. Представники громадян для участі в зборах (конференції) обираються зборами відповідних територіальних утворень або визначаються ОСН. У разі, коли збори скликаються ОСН, вони повідомляють про це відповідну раду або її виконавчий орган. Місцеві ради та їх виконавчі органи сприяють громадським комітетам і ОСН у підготовці та проведенні зборів, надають їм необхідні приміщення.

Рішення про скликання зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше ніж за 7 днів до їх проведення з зазначенням часу скликання, місця проведення зборів, питань, які передбачається внести на їх обговорення. У разі крайньої потреби населенню повідомляють про скликання зборів у день їх проведення.

Процес підготовки зборів може бути покладений як на працівників виконавчих органів ради, так і на робочу групу, до якої залучаються активісти громади. Якщо питання, котре виноситься на збори, має соціально гострий, конфліктний характер, варто провести цикл попередніх дискусій, щоб не перетворити загальні збори у черговий конфлікт, на з’ясування стосунків чи безплідну суперечку. Проект зборів доцільно попередньо обговорити з лідерами громадських організацій та особами, які мають авторитет серед громадян [9].

§33. Порядок проведення зборів

Збори відкриває і веде голова відповідної ради або його заступник, а в разі коли збори скликано за рішенням відповідного органу самоорганізації населення — керівник цього органу. Для ведення протоколу зборів обирається секретар зборів. Для ведення зборів може обиратися президія зборів. Збори можуть обирати також лічильну комісію. Порядок денний і порядок роботи зборів затверджується зборами.

Регламент найкраще приймати на початку зборів голосуванням або консенсусом. Слід врахувати, що збори можуть супроводжуватися частими випадками повторних виступів, реплік із залу, галасу, вигуків тощо. [9]

З розглянутих питань збори приймають рішення. Рішення зборів приймаються більшістю голосів громадян, які присутні на зборах, відкритим або таємним голосуванням. Рішення зборів підписуються головою і секретарем зборів.

За результатами зборів складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів. До протоколу зборів (конференції) додаються матеріали реєстрації їх учасників (список громадян, які були присутніми на зборах, із зазначенням місця їх проживання або список представників громадян відповідних територіальних утворень, а також рішення органів самоорганізації населення про делегування своїх представників для участі в конференції).

Важливо, щоб прийняте рішення було належним чином оприлюдненим. Громада також повинна дізнатись про реакцію ради та міського голови на рішення загальних зборів [9].

Рішення зборів втілюються в життя головами відповідних рад, їх виконавчими органами, органами самоорганізації населення.

Дію рішень зборів, прийнятих з порушенням Конституції та законодавства України, може бути зупинено відповідною радою ОМС або її виконавчим органом, місцевою державною адміністрацією до вирішення питання про їх законність у судовому порядку. Про це повідомляється відповідний орган самоорганізації населення.

Законодавство України дозволяє уточнити порядок скликання, проведення та роботу з рішеннями зборів у кожному населеному пункті місцевій раді. Саме депутати місцевої ради мають визначитись, яким чином загальні збори можуть реалізуватись у територіальній громаді, щоб, з одного боку, місцеве життя не перетворювалось на постійні, нескінченні збори, проте загальні збори могли бути проведені навіть і тоді, коли цього чомусь не бажає міський голова.

Кожна місцева рада має розробити та ухвалити механізми реалізації права на проведення загальних зборів у конкретній територіальній громаді. Це може бути узаконено або окремим розділом чи главою місцевого статуту або Положенням про збори, затвердженим рішенням ради.

Можна виділити наступні переваги і недоліки проведення загальних зборів громадян за місцем проживання:

На нашу думку, загальні збори можна ефективно застосовувати у невеликих населених пунктах або на території органів самоорганізації населення у взаємодії з ними.

 Контрольні запитання

1. Хто не має права брати участь у загальних зборах громадян?
2. Чи наділені правом брати участь у загальних зборах громадяни іноземних держав, які на законних підставах проживають у відповідному населеному пункті?
3. У який строк відповідні органи мають ухвалити рішення за результатами розгляду пропозицій, висунутих на загальних зборах громадян?
4. Хто має право скликати загальні збори?
5. Хто може вести збори?
6. Який характер мають рішення зборів для органів територіальної самоорганізації громадян?
7. Хто може зупинити дію рішень зборів і у якому випадку?

Питання для обговорення

1. Назвіть недоліки загальних зборів як форми участі громадян у місцевому самоврядуванні .
2. Назвіть переваги загальних зборів як форми участі громадян у місцевому самоврядуванні .
3. Проаналізуйте Положення про загальні збори громадян за місцем проживання (частина ІІ посібника). Які, на ваш погляд, сильні і слабкі сторони цього документу?