Звернення громадян до органів державного управління та самоврядування

 Сутність звернення громадян до органів державного управління та особливості складання окремих документів.

Інструкція з діловодства районної державної адміністрації встановлює загальні правила документування управлінської діяльності районної державної адміністрації і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх створення або надходження до передачі в архів.

Порядок ведення діловодства, що містить інформацію з обмеженим доступом, та діловодства зі зверненнями громадян визначається спеціальними нормативно-правовими актами. Тож громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, установ, організацій незалежно від форм власності, підприємств, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними домовленостями. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) — це звернення громадян, в якому висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо регулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) — звернення громадян з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності підприємств, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення пропозицій щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання— письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод.

Скарга— звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян, підприємствам або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначене прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладена суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформленні відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подане як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) зі зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через 10 днів від дня його надходження.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернень з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність, незнання мови звернення. Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб за критику їх діяльності та рішень у зверненні.

Ніхто не може бути примушений до подання власного чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій. Також не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо вона не ущемляє права і законні інтереси громадян. Не допускаються з’ясування даних про особу громадянина, що не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.

6.2. Реєстрація звернень в органи державного управління та місцевого самоврядування. Термін розгляду і відповідальність за порушення термінів розгляду звернень громадян.

Діловодство по зверненню громадян ведеться окремо від інших видів діловодства. Відповідальність несе посадова особа, керівник служби і апарат. Для реєстрації застосовують журнал (комп’ютер) та картку (реєстраційно-контрольну картку). Приклад такої картки наведено нижче.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін, що становить не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше, ніж 15 днів від дня їх отримання. Якщо за відведений термін вирішити порушені у звернені питання неможливо, керівник відповідального органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють термін, необхідний для розгляду звернення, про що повідомляється особі, яка його подала. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, підприємства, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Особи, винні у порушенні Закону «Про звернення громадян», несуть цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність.

У випадку задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу. і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. На вимогу громадянина йому можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.

Подання громадянином звернення, яке містить образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.

Витрати ж, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, установою, організацією незалежно від форм власності, об’єднанням громадян, підприємствам, засобами масової інформації у зв’язку з перевіркою звернень, які містять свідомо неправдиві відомості, за рішенням суду можуть бути стягнуті з громадянина.

Зворотня сторона:

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська, міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

6.3. Організація прийому громадян у місцевих органах влади.

Прийом громадян у органах місцевої влади здійснюють міський голова, перший заступник, заступники голови згідно з графіком, затвердженим міським головою. Порядок прийому громадян у органах місцевої влади, запис на прийом до керівників проводить відділ по роботі зі зверненнями громадян.

Організацію прийому громадян міським головою забезпечує відділ по роботі із зверненнями громадян; першим заступником та заступниками голови — відповідні секретаріати. Контроль за виконанням доручень, даних під час прийому громадян, здійснює відповідно відділ по роботі із зверненнями громадян та секретаріати першого заступника та заступників міського голови. Результати виконання доповідаються керівниками органу місцевої влади у встановлені терміни.

Письмові звернення громадян, що надходять до органів місцевого самоврядування, приймаються, реєструються та попередньо розглядаються відділом із звернення громадян, який передає їх відповідним секретаріатам для доповіді керівникам структурних підрозділів та розгляду по суті. При необхідності окремі звернення з відповідними дорученнями можуть надсилатися на розгляд районним у містах органам місцевого самоврядування відділом по роботі із зверненнями громадян безпосередньо.

Контроль за своєчасним виконанням та якісним розглядом звернень громадян у органах місцевого самоврядування здійснюють:

• відділ по роботі зі зверненнями громадян — за зверненнями, які надійшли з органів влади та управління вищого рівня, від депутатів усіх рівнів, засобів масової інформації та інших органів і поставлених ними на контроль, а також за зверненнями, які розглядаються відділом безпосередньо;
• секретаріати першого заступника, заступників міського голови — за письмовими зверненнями, які надійшли з органів державної влади та управління вищого рівня, депутатів всіх рівнів, засобів масової інформації і надісланих до органів місцевого самоврядування для розгляду, а також за зверненнями, які надійшли до органу місцевого самоврядування;
• відділ по роботі із зверненнями громадян здійснює узагальнення та аналіз роботи по прийому громадян і розгляду письмових звернень у орган місцевого самоврядування та інформує міського голову за підсумками роботи за півріччя та рік.

6.4. Інформування населення про діяльність органів місцевої влади.

Інформування населення про діяльність органів місцевої влади здійснюється прес-службою через засоби масової інформації. Джерелами інформації є:

• розпорядження міського голови;
• протоколи нарад;
• плани офіційних та робочих заходів голови, першого заступника і заступників міського голови.

Керівники структурних підрозділів секретаріату органів місцевого самоврядування забезпечують взаємодію з прес-службою та оперативно надають на її прохання всі необхідні матеріали та інформацію, зміст якої погоджується з головою або відповідними заступниками міського голови.

Запрошення представників засобів масової інформації для участі в нарадах та інших офіційних заходах органів місцевого самоврядування чи окремих їх структурних підрозділів здійснюється виключно прес-службою.

6.5. Звернення громадян в інші органи державної влади .

Заповіт — це документ, в якому викладено волевиявлення однієї особи (заповідача) щодо розпорядження майном, що йому належить, на випадок смерті.Заповіт, як правило, викладається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, підписується заповідачем і нотаріально засвідчується.

Заява — це вид звернення, за допомогою якого громадяни реалізують через державні органи або громадські організації надані їм права (на чергову відпустку, надання житлової площі, отримання матеріальної допомоги, призначення пенсії тощо). Позовні заяви (наприклад, про стягнення аліментів) подаються до суду в письмовій формі і містять такі реквізити: назва суду; прізвище, ім’я, по батькові позивача, відповідача і місце їх проживання або знаходження; зміст вимоги позивача, час вступу до шлюбу, наявність дітей, рік їх народження; час, з якого відповідач ухиляється від своїх обов’язків, вимог позивача; докази, що підтверджують позов; дата, підпис.

Особливістю таких документів є наявність назви суду, до якого звертається позивач, прізвища, ім’я та по батькові позивача та відповідача, місця їх проживання, знаходження, назви документу (позовна заява). Зміст тексту позовної заяви зумовлюється причиною звернення до суду. У заяві позивач повинен якомога детальніше викласти факти, що стали причиною звернення до суду, представити місце і роль відповідача в картині подій, назвати прізвища очевидців, свідків, запропонувати матеріальну оцінку шкоди залежно від змісту заяви. Позивач обов’язково посилається на статтю або статті ЦК чи КПК України.

Позовна заява до суду має додаток, про що зазначається в тексті (ставиться позначка «Додаток»). Додатками можуть бути довідки, калькуляції вартості ремонту чогось, висновки експертів, копія позовної заяви, рукописи творів, свідоцтво про шлюб, довідки про заробітну плату. Як і всі офіційні документи, такі заяви закінчуються зазначенням дати її складання (цифрами) та підписом позивача.